Всі публікації з тегом На росії

Юзери побачили чимало фатальних збігів у мультиплікаційній картині. У Мережі активно обговорюють радянський мультик "Скарби затонулих кораблів" 1973 року виробництва російської кіностудії "Союзмультфільм".Річ у тім, що в мультиплікаційній картині знайшли чимало фатальних збігів. За сюжетом стрічки, троє дітей з піонерського табору шукали в морі затонулий корабель із золотом, аби допомогти хлопчику на ім'я Мвамба і дітям з його країни. На пошук діти вирушили на підводному кораблі під назвою "Нептун".На ньому вони відшукали затонулий корабель, на судні якого був напис "Z 29": "Все зрозуміло, це фашистський есмінець. Фашистські есмінці позначали літерою Z", - каже хлопчик у мультику.За сюжетом з корабля випливла торпеда, яку діти здали на металобрухт, а на виручені гроші купили подарунки для Мвамби та дітей його країни.Зазначимо, що "Союзмультфільм" у паніці вже активно почав видаляти цей мультфільм з Інтернету.Ці збіги приголомшили користувачів Мережі: "Який пророчий мультфільм, затонулий рашистський корабель... ", "Сімпсони зі своїми пророцтвами нервово курять осторонь", "Збіг? Не думаю", "А "Москву" підірвали ракети "Нептун", - пишуть юзери.Нагадаємо, на російському крейсері "Москва", флагмані Чорноморського флоту РФ, 13 квітня виникла пожежа через влучання українських ракет "Нептун". Після цього корабель почав тонути. Натомість у РФ стверджують, що нібито на крейсері вибухнув боєприпас.Джерело ТСН

Графічний роман про ЛГБІ-супергероя, який бореться з диктатурою, повністю готовий та опублікований у вільному доступі. Художник Руслан Мехтієв розмістив в інтернеті фінальну версію графічного роману про Гей-Мена, який бореться з гомофобією та авторитаризмом. Багаторічний проект у жанрі «Фантастика-Антіутопія/Комедія-Абсурдизм/Супергеройський Триллер» добіг кінця.«Сатира потрібна за часів державного лицемірства, — упевнений Руслан Мехтієв. — У нинішніх реаліях, перевершити в сатирі, пересатирувати нинішню російську реальність неможливо. Ну куди ще дурніший? Логічніше просто копіювати».Останні редагування Руслан вніс на початку поточного року. У лютому автор попрощався із читачами, які підтримували проект усі ці роки.«Я встиг закінчити всі свої проекти до тридцяти, як я задумав ще багато років тому. Тепер можна припинити свою творчу діяльність, паразита назавжди. Звичайно, дилетантський комікс вийшов, але я хоч намагався. Хоча ні, я закінчив! Швидше – здійснив!», – написав Руслан у прощальному посту.Автор журиться, що в процесі доопрацювання довелося скоротити багато сцен і результат виявився не настільки масштабним, як задум. Але головне — сюжет врятовано, історію гея-супергероя у фашистській росії завершено.

Бігуть з московії якнайшвидше. Через блокування TikTok у путінській Росії популярний блогер Даня Мілохін разом з TikTok Dream Team House та продюсером втекли до Алмати.Не встигли горе-тіктокери з РФ обжитись у Казахстані, як уже вляпалися у скандал. Зокрема, Даня Мілохін разом зі своєю колегою Анею Покров вирішили стати експертами та дати оцінки місцевим артистам. Така ситуація дуже обурила казахстанських зірок, які вже порадили недоблогерам повертатись на батьківщину.Ходять чутки, що Даня Мілохін готується стати громадянином КазахстануОднак, схоже, що ці TikTok-зірки серйозно налаштовані на життя та роботу в Казахстані. Днями в Мережі поширились чутки, буцімто Даня Мілохін вже подав документи на отримання місцевого громадянства. Ба більше, він вже встиг придбати квартиру в Алмати, повідомляють росЗМІ.Сам Мілохін дотримується правил безглуздого мовчання – він не коментує ні війну РФ проти України, ні своє потенційне громадянство Казахстану.Водночас продюсер Dream Team House Ярослав Андрєєв запевняє, нібито це все вигадки. Мовляв, блогер просто разом з командою тимчасово переїхав до Алмати, де вони ходять на різні розважальні шоу, знімають контенти для TikTok, бо ж у Росії це все обмежено.Нісенітниця повна. Жодне друге громадянство Мілохін не отримує. Квартиру там не купує. Дуже кумедно, як люди надумують таке, – сказав Андрєєв.Чи це вигадки, чи Мілохін цурається бути громадянином РФ і тому вирішив замаскуватись – залишається здогадуватись.Джерело Сьогодні

"Геї такі самі виродки, як і українці". Директор «Ліги безпечного інтернету», член Громадської палати РФ Катерина Мізуліна закликала поставити поза законом будь-який райдужний контент.Матеріали ЛГБТ-спільнот розтлінують дитячу та підліткову аудиторію, вважає Мізуліна. Вона впевнена, що геї та лесбіянки мріють переманити вразливі дитячі душі на бік нетрадиційних стосунків.«Ліга безпечного інтернету пропонує визнати екстремістським ЛГБТ-рух на території Росії. Ми бачимо, що більшість матеріалів, що розповсюджуються у відповідних пабликах, спрямована на дитячу та підліткову аудиторію. Це дуже активно насаджується, розвивається, зокрема за допомогою західного фінансування. Мережа таких пабликів і спільнот цвіте на просторі соціальних мереж», — сказала Мізуліна на Форумі безпечного інтернету.Мізуліна поскаржилася, що бачить «дуже тонку межу між такими матеріалами ЛГБТ-пропаганди, фуррі-пропаганди та інших аналогічних течій та конкретними скоєними злочинами щодо дітей».Втім, донька одіозної сенаторки Олени Мізуліної точно знає, що треба робити: забороняти.«Багато таких небезпечних рухів і течій необхідно визнавати суспільно небезпечними або на підставі судового рішення, або на підставі нової законодавчої зміни для того, щоб працювати на запобігання цим загрозам, які як ментальний вірус поширюються серед дітей та підлітків», — вважає Мізуліна.Це вже не перший випадок, коли російська влада намагається назвати громадське явище «рухом». У лютому 2022 року Верховний суд РФ визнав терористичним та заборонив у Росії рух «Колумбайн». Сукупність трагічних подій вони вважають міжнародною організацією зі структурою та ідеологією.Але російським чиновникам мерехтить змова всюди, де виникає незгода з їхньою картиною світу. Все, що не вписується в прокрустове ложе так званих «традиційних цінностей» у їхньому блатному ізводі, путінські чиновники оголошуватимуть екстремістськими організаціями.Цей тренд підтримав член «ради з розвитку громадянського суспільства та прав людини» Ігор Ашманов. Він заявив, що реєстр "токсичного" інтернет-контенту може з'явитися до кінця 2022 року. Він створюється на вимогу Путіна. Ашманов назвав «токсичним» контентом матеріали про радикальний фемінізм, відмови від народження дітей та ЛГБТ.Раніше Куйбишевський районний суд у Санкт-Петербурзі вирішив закрити благодійний фонд "Сфера". Фонд займався соціальною та правовою підтримкою ЛГБТ-персон.

Ось і правда. За повідомленнями преси, обранцем Миколи став син екс-міністра освіти Андрій Фурсенко. Шлюб був зареєстрований у Сіетлі. Своєю гомофобією Мізуліна приховує ненависть до власного сина-гея. Інтернет-простір наповнили сенсаційні новини про одруження сина депутата Держдуми від «Справедливої ​​Росії», голови комітету з питань сім'ї, жінок та дітей Олени Мізуліної Миколи з чоловіком. За даними «Диванної сотні», він поєднався законним шлюбом у Сіетлі із сином екс-міністра освіти Росії Андрієм Фурсенком. Урочиста подія сталася ще 29 червня, але інформація про це з'явилася у пресі на початку липня. У мережі вже спалахнув скандал із цього приводу, користувачі соціальних мереж жваво обговорюють ступінь достовірності цієї новини.Так чи інакше, але чутки про нестандартну орієнтацію Миколу Мізуліна активно курсували в мережі два роки тому. Більш того, як з'ясувалося, молодий чоловік є партнером у великій міжнародній юридичній фірмі Мауег Вгошп, відомим у Бельгії роботодавцем для членів Л ГТБ-спільноти та спонсором ЛГТБ-організацій. Про це на своїй сторінці у Facebook розповів публіцист Альфред Кох. Як уточнила у своєму "Твіттері" журналіст "Нової газети" Олена Костюченко, фірма Мауег Brown "займає топову позицію в ЛГТБ-шному рейтингу і є "найкращим місцем для працевлаштування ЛГТБ-юристів".

Скрєпи працюють, як фашисти. Після серії погроз на адресу редакції журналу «Квір» нациський Роскомнагляд заблокував до нього доступ на території РФ. Перший та головний ЛГБТ-журнал Росії «Квір» видавався з 2003 року. Після того, як Росія остаточно стала гомофобною державою, а репресивні закони не дозволили повноцінно видавати журнал, він залишився тільки у вигляді інтернет-архіву.Гомофобний Роскомнагляд надіслав власнику доменного імені листа з вимогою видалити якусь «незаконну інформацію». Яку саме у відомстві не уточнили.Російськи фашисти продовжують "прибирати" всю інформацію ЛГБТПри цьому Роскомнагляд посилається на позасудове рішення Росмолоді, як це було вже з десятками інших вітчизняних ЛГБТ-ресурсів. На цій підставі заблоковано сайт кінофестивалю «Бок про Бок», сайт Gay.Ru та багато інших правозахисних ресурсів.Втім, у своїй репресивній політиці російська держава як жорстоко, так і ліниво. Тому заблоковані ресурси чудово працюють під VPN. Ще недавно використання засобів обходу блокувань сприймалося як доля вузького прошарку населення. Сьогодні це єдиний спосіб обійти цензуру та відстояти право на вільний доступ до інформації.

Лео – чеченець, гей із ВІЛ-позитивним статусом. Він живе у Нью-Йорку, де організував перший російськомовний прайд, ходить на акції на підтримку ЛГБТ-людей у черкеску, розфарбованій у райдужні кольори. Лео приховує обличчя, не дає інтерв'ю для телебачення та радіо, але вмудряється влаштовувати великі гей-вечірки, на які приїжджають артисти з Росії.Про те, як втратити все, а потім розпочати нове життя в чужій країні, Лео розповів Кавказ. Реалії.Переїзд– Я поїхав із Чечні до Москви у 17 років, вступив до престижного вишу і, як усі чеченці, кожні канікули повертався, проводив літо вдома, там у мене велика родина. На навчанні було не дуже легко: йшла війна, на чеченцям у гуртожитках періодично влаштовували облави.Коли я закінчив навчання, я рік шукав роботу, потім влаштувався до бюджетної організації. Після цього мене покликали до енергетичної компанії. Під час моєї роботи стався "Норд-Ост", і мене звільнили. Пам'ятаю, була неділя, мій начальник вийшов спеціально, щоб перевірити, чи працюють у компанії чеченці. З'ясувалося, що я один, і мене одразу вигнали. Коли дізнався з новин про "Норд-Ост", перша думка була: ну все, звільнять. Так і сталося.Після цього я довго не міг нікуди влаштуватися, але, зрештою, через одного чеченця знайшов місце виконроба. Мені було так нудно, що я почав робити будівельні розрахунки. Власник об'єкта дізнався про це і запропонував мені роботу в іншому місті із зарплатою втричі вищою за московську. Я перебрався, пропрацював рік, поставив на ноги місцеву компанію, повернувся до столиці та відкрив свою справу. Фірма була прибуткова, все йшло нормально. Поки що я не дізнався про свій статус.ВІЛЯ заробляв, мене всі любили, я приїжджав до Чечні, і це було свято. Усі знали, що я людина, яка зробила себе сама, про мене все говорили. І тут ніби спіткнувся, упав, проколовся, підірвався. Було дуже важко прийняти це. Коли я нарешті це прийняв, тоді я відчув свою смертність. Тоді я подумав, що хочу залишити щось після себе і відкрив свій перший ресторан. Туди приходили відомі люди, у мене з'явилися добрі зв'язки.Мені було років 35, я був у найкращій своїй формі, у мене були гроші, були і друзі, і вороги. Від друзів я отримував підтримку, вороги загрожували мені аутингом (публічне розголошення інформації про сексуальну орієнтацію. – Прим. ред.). Я тоді взяв псевдонім, закрив соцмережі, почистив список передплатників.Лео у СШАДізнавшись про свій ВІЛ-статус, я дав собі п'ять років. Зараз це смішно згадувати, але тоді у мене був такий термін у голові, і я вирішив, що всі ці п'ять років допомагатиму ЛГБТ-спільноті. Я тоді дуже ідеалізував їх, допомагав артистам-початківцям, діджеям, звичайним людям. Це мене гріло, мені було приємно це робити.Тоді я все про себе зрозумів. До цього я був внутрішнім гомофобом, не міг прийняти себе і все переконував себе, що бісексуальний. Крім цього, у мене були негативні емоції щодо жіночних хлопців. У ці п'ять років я став приймати людей такими, якими вони є.Тоді зміг реалізувати одні з найнезвичайніших, найкреативніших проектів у своєму бізнесі. Я був щасливий, що відкрив усі ці цікаві місця, ресторани, які матимуть змогу існувати, коли мене вже не буде. Це було важливе для мене. Дивний був час. Добре, що воно скінчилося.НападУ 2018 році мій знайомий із Чечні зателефонував і сказав, що йому загрожують через його орієнтацію і в цих погрозах є натяк на мене. Я спочатку нервувався, але потім заспокоївся, бо не було жодних прямих доказів того, що мені загрожує небезпека.Якось я вийшов з офісу і збирався їхати у справах. Неподалік стояли чоловіки, вони ховалися, щоб їх не було видно на камерах зовнішнього спостереження. Один із них запитав моє ім'я, при цьому він дивився на фотографію в телефоні, звіряв. Тоді я виглядав трохи інакше, ніж зазвичай: був без бороди, готувався до відкриття нового ресторану і саме зробив "уколи краси" (ін'єкції для розгладження зморшок. – Прим. ред.). Мене неможливо було впізнати. Я не став відповідати цим чоловікам, а лише спитав, мовляв, навіщо він вам потрібний. Тоді один із цих людей ударив мене в око. Далі він просто добивав, мабуть, ударів шість завдав одного і того ж місця.Це було о восьмій вечора, травень, навколо люди, але ніхто не втрутився. У мене кров текла, наче мене ножем порізали. Обличчя, шия, все було в крові. Потім перехожі викликали швидку, відвезли до лікарні, де мене спочатку не хотіли приймати. Всі кидалися через мій ВІЛ-позитивний статус, радили мені не робити операцію на око, хтось радив робити, повна плутанина. Мені пощастило, я натрапив на лікаря, який порадив не слухати нікого та поставити титановий імплант на місце, де було пошкоджено щелепу. Я так і зробив.Люди, які мене били, були кавказці, але не чеченці. Вони нічого не говорили, тільки спитали ім'я. Вони нічого не хотіли, не вимагали, просто побили.Я ходив до дільничного, котрий казав, що проводиться експертиза. Як виявилося, справу просто закрили. Це було під час чемпіонату світу з футболу, і справу зам'яли якраз перед його початком.Пішов до прокуратури писати скаргу. Співробітник, до якого я звернувся, говорив: "Так, у тебе серйозна справа, треба надсилати запит до Чеченської республіки, зважаючи на все, ноги ростуть звідти". Я запитав, чи це не загроза, а він відповідав: "Ні, чому ж, це наші колеги, ти прийшов зі скаргою, дивитися, чому на тебе напали". Він поставив галочку і прийняв мою заяву.Я звідти вийшов і купив білет. Ще два тижні залишався у Москві, намагався завершити свої справи, але не дуже успішно. У Росії бізнес не конвертується майже ніколи, якщо не Абрамович. Я повернув усі приміщення своїх ресторанів господарям, сів на літак і відлетів до Майамі.АмерикаМені тоді здавалося, що я втомлений від життя чоловік, що мені багато років, що я поїду до океану і житиму там, працюючи на звичайній роботі. Сидячи в аеропорту, я зрозумів, що це не моя історія. Там же купив квитки до Нью-Йорка і через 20 днів я прилетів сюди.Спочатку я жив у шелтері. У мене були якісь кишенькові гроші з собою, не дуже великі, але їх було достатньо, щоби прогодувати себе протягом якогось часу. Я розумів, що довго я не протягну, але так як у мене була ідея одразу ж закотити велику вечірку в Нью-Йорку, мене нічого не ламало. Мені всі говорили, мовляв, ти на дні, забудь про все, що в тебе було, ти тут ніхто. А в мене такої думки не було. Я точно знав, хто я, навіщо сюди приїхав, що робитиму тут.У шелтері я прожив п'ять місяців, після цього мені дали притулок і квартиру, потім переселили в квартиру трохи більше, де я зараз живу. Я влаштував тут невеликий затишок, як я його розумію, до мене приїжджають гості, друзі залишаються у мене, якщо їм нема де переночувати.Всі ці три роки я влаштовував у Нью-Йорку вечірки. Перша була у великому ресторані, потім були різні популярні гей-бари. Одного літа я організував перший російськомовний прайд та фестиваль. Приїжджали люди із Росії, місцеві були. 12 грудня я влаштував ще одну велику вечірку в Нью-Йорку, привіз із Москви найвідомішу драг-квін, були зірки американської ЛГБТ-сцени, всі квитки були розкуплені.ЛГБТ-черкеськаПід час гей-прайду в Нью-Йорку я хотів влаштувати якусь акцію, перформанс. Грошей у мене тоді не було, і я вирішив пройтися комісійними магазинами. Заходжу в один – висить біла сукня-халат на трьох ґудзиках. Матеріал щільний, але водночас хвилястий, не меніться. Приніс усе це додому, рукави підрізав, закріпив степлером, потім купив червону кофту, зробив пояс, замість кинджала в мене був батіг. Далі найважливіше - що робити з цими кишеньками для патронів? Спочатку хотів фломастери різноколірні поставити, але все одно виглядало як патрони. Побачив у магазині набір кистей для малювання і гадаю – ось воно!Цей костюм має символізм. Білий колір – це чистота моїх намірів. Пензлики замість патронів означають, що в 21-му столітті наша зброя – це слово та мистецтво. Усі документи про надання притулку мені надіслали у великій пластиковій папці. З цієї папки я зробив основу для папахи, на неї степлером прикріпив леопардову тканину, купив за п'ять доларів ЛГБТ-прапор і зробив маску. Потім я зробив великий плакат, на якому було написано: "Хто б що не казав, я існую: чеченець-гей". І ось із цим плакатом я пішов на прайд.БезпекаЦі акції, заходи, які я проводжу, вони не виходять за рамки, які влада Чечні не могла б вжити. Коли я був у Москві, я особливо не боявся. Дотримувався якихось необхідних заходів безпеки, але параної в мене ніколи не було. Мені здається, мене в певному сенсі це рятувало. Поки відкрите цькування не почалося, мене взагалі не чіпали. Єдине, з чим мене дошкуляли, – це питання, коли я одружуся. Я відмовлявся, казав, що не до цього поки що, всіх треба нагодувати, напоїти.Був один курйозний момент у моєму особистому житті. Коли я почав нарешті зустрічатися з хлопцями, я закохався у дівчину. Тепер я розумію, що я закохався не в неї, а в те життя, яке б у мене могло бути. Я розумів, що вона була б мені добрим другом, соратником, що я міг би їй все довірити, і, в принципі, ми могли б нормально жити. Напевно, так живе багато геїв у Чечні. Але моя мама тоді сказала, що вона не схвалює цей союз.Потім ще раз мене хотіли поцупити, познайомили з дівчиною. Вона мені сподобалася, гарна, мила дівчина, але тут усі мої сестри сказали "ні". Причина: вона негарна. Я говорю, а до чого тут її краса? Вони кажуть, ні, вона негарна. Тобто дорікнути мені, що я не хотів одружитися, вони теж не можуть.Насправді з тих, хто в сім'ї заробляє, попиту менший, тому мене не дуже діставали навіть із цим. А з приводу моєї орієнтації це були часи, коли тебе за руку треба спіймати, щоб звинуватити в такому.Навіть живучи тут, у Штатах, фотографію зі своїм обличчям ніде не викладаю. Я давав інтерв'ю один раз, але навіть у масці я був пізнаваний, тому попросив прибрати знімок. Якщо хтось поставить собі за мету, звичайно, мене знайдуть. Очевидно, те, що я зараз роблю, "не колише" кадировців. Вони там мають зовсім інші турботи. Мені здається, що геї, які виїхали з Росії, вони їх (влада Чечні. – Прим. ред.) не хвилюють. Якщо ми не повернемося, то їм не має значення.Чи я усвідомлюю, що будуть проблеми, якщо я перейду цю грань, – віддаю. Чи я хочу займатися активізмом – дуже хочу. Звичайно, я не зміг би все це робити, будучи вдома. Зараз я просто користуюся тим, що вони мене не знають, не знають моє ім'я. Якби захотіли – дізналися б, але, певне, завдання таке не варте. Звичайно, я не можу сказати, що зовсім непомітний, негативні коментарі та повідомлення мені теж пишуть. Коли я таке отримую, я відповідаю, що Аллах любить усіх, бо я не маю конфлікту з тим, що я мусульманин. Я це приймаю, як і те, що я чеченець і гей із ВІЛ-позитивним статусом.***Про тортури, які в Чечні наражають на людей, запідозрених у гомосексуальності, стало відомо з початку 2017 року. Про переслідування розповів колишній житель Грозного Амін Джабраїлов (він став першим етнічним чеченцем, який публічно зробив це під своїм ім'ям), а також уродженець Омської області Максим Лапунов, який якийсь час жив у Грозному. І Лапунов, і Джабраїлов були заарештовані та провели деякий час у камерах у різних в'язницях, де їх били, катували струмом та вимагали назвати інших представників ЛГБТ-спільноти.Російська влада має подвоїти свої зусилля, щоб знайти та покарати винних у злочинах проти представників ЛГБТІ-спільноти в Чеченській республіці, а також виплатити компенсації жертвам цих злочинів. Про це йдеться в резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) "Боротьба зі зростаючою ненавистю до ЛГБТІ в Європі", ухваленої 26 січня у Страсбурзі. Але, зрозуміло, після початку кривавої війни проти Україні, в це вже ніхто не вірить.Джерело Радіо Свобода

Алла Пугачова не мислить себе громадським діячем. Вона переживає за українців, а не намагається боротися з російською владою. Російський артист, пародист, шоумен, актор і телеведучий Максим Галкін з перших днів війни підтримує Україну і засуджує дії володимира путіна.Разом зі своєю дружиною Аллою Пугачовою і дітьми Галкін виїхав до Ізраїлю. Зараз з'явилася інформація про те, що примадонна повертається в росію, а ось гумористу туди доріжка, схоже замовлена.Алла Пугачова підтримала свого чоловіка, який виступає проти війни в УкраїніРізкі вирази Галкіна за дикими законами росії можуть розцінюватися, як дискредитація Збройних сил рф. Через це стали ходити чутки, що на Максима можуть завести кримінальну справу.Російський галерист, арт-менджер і політтехнолог Марат Гельман (внесений Мін'юстом рф до реєстру іноземних агентів) передав слова народної артистка СРСР Алли Пугачової, яка прокоментувала цю ситуацію, повідомляють росЗМІ.Алла Пугачова та Максим Галкін /ф ото скриншот відеоМарату вдалося поспілкуватися з Примадонною в ході форуму нової російської культури "Слово Ново" в Тель-Авіві в Ізраїлі, який пройшов за участю Бориса Гребенщикова, Андрія Макаревича, Людмили Улицької, Михайла Шаца та інших.Алла Пугачова, фото з соцмережЗа словами ведучого Yotube-шоу "И грянул Грэм" , існує думка, що Пугачова "голосно мовчить", на відміну від Максима Галкіна, який вже кілька разів висловився про події навколо України."Вона каже, але стримано. Вона розуміє вагу свого голосу", - відповів Гельман."Але те що я почув, що, ось, якщо на Максима заведуть справу, тоді я почну говорити і вже не зупинюся",- передав галерист слова артистки.Він зазначив, що Пугачова, звичайно, не борець і не мислить себе громадським діячем. "Вона швидше переживає за українців, ніж намагається боротися з російською владою",- підсумував Гельман, зазначивши, що це позиція емпатії жінки, яка переживає за людей, яких вона знає.Джерело Знай

На росії гомофобія не має меж: катують геїв струмом та утримують у нелюдських умовах. Громадники вимагають ухвалити закон, який забороняє конверсійну терапію: ненаукові практики для насильницької зміни сексуальної орієнтації чи гендерної ідентичності людини. ООН прирівнює конверсійну терапію до тортур.Автором петиції виступила ЛГБТК-група «Вихід», визнана російською владою іноагентом і залишила країну. Їхня мета проста: заборонити тортури над ЛГБТК-людьми в Росії.На росії катують геїв і лесбійок струмом, щоб "вилікувати" / фото Хлопці ПЛЮС«Ми вимагаємо ухвалити закон про заборону конверсійної терапії та призначити кримінальну відповідальність за примусове лікування та рекламу таких послуг, а також запровадити норми покарання – штраф та/або ув'язнення», – йдеться у зверненні організації.Гомосексуальність виключили з Міжнародної класифікації хвороб у 1990 році, а трансгендерність у 2019. При цьому їх часто підпільно продовжують “лікувати” у багатьох країнах.У Росії працюють клініки і так звані "фахівці", які беруть гроші за те, щоб із гомосексуалу або лесбіянки зробити "нормальну" гетеросексуальну людину. Для цього використовують медикаменти, гіпноз, трудотерапію, електрошок, хірургічні операції, що калічать, і навіть "коректуючі" згвалтування. Після такого лікування стан людей значно погіршується: від втрати лібідо і панічних атак до суїциду.Напередодні на ресурсі "ХЛОПЦІ" вийшов великий матеріал про те, як конверсійна терапія калічить людей і чому вона не працює. Підписати петицію проти тортур над ЛГБТК-людьми можна тут.Варто відзначити, що мільйони російських ЛГБТ-людей виступають найактивніше проти війни з Україною на противагу іншим верствам населення. Саме тому влада розлючена на них і хоче у будь-який спосіб винищіти всіх геїв та лесбійок на росії. 

Класика фашизму і нацизму - сьогодні репресії, а завтра - концтабори для ЛГБТ та українців. Заксобрання Севастополя внесло до Держдури законопроект про посилення покарання за будь-яку пропаганду про «нетрадиційні відносини».Севастопольські депутати пропонують доповнити кодекс про адміністративні правопорушення статтею 6.37 "Пропаганда нетрадиційних сексуальних відносин".«Вона виявляється у поширенні інформації, спрямованої на формування нетрадиційних сексуальних стосунків, привабливості нетрадиційних сексуальних відносин, спотвореного уявлення про соціальну рівноцінність традиційних та нетрадиційних сексуальних відносин, а також нав'язування інформації про нетрадиційні сексуальні стосунки», — стверджують автори проекту.Як покарання ініціатори гомофобних поправок пропонують різко підняти штраф. Для громадян, які посміли сказати щось хороше про геїв, сума становитиме від 40 до 50 тисяч рублів (зараз 4-5 тисяч). Для посадових осіб – від 100 до 500 тисяч рублів (зараз – 40-50 тисяч), для юридичних осіб – від 1 до 5 млн рублів (зараз – від 800 тисяч до мільйона).У разі, якщо ЛГБТ-дружня інформація дійде до підлітків, штраф для громадян збільшать до 100 тис. рублів, а для посадових осіб та юросіб він становитиме 500 тисяч рублів та 5 млн рублів відповідно.Якщо повідомлення було опубліковане у ЗМІ чи інтернеті, штрафи для громадян збільшать до 500 тисяч рублів, для посадових осіб до 1 мільйона, для юросіб – до 10 мільйонів."Загрози, що виникають при нав'язуванні чужих стандартів, що зламують загальноприйнятий спосіб життя у сфері сім'ї та шлюбу, змушують замислитися про необхідність захисту культури більшості", - йдеться в записці пояснення.Покарання поширюється і іноземців біля РФ. Їм загрожує штраф 500 тисяч рублів та видворення з країни.Якщо законопроект буде прийнято, то де-факто він заборонить поширення взагалі будь-якої позитивної інформації про ЛГБТ, відкривши простір для подальшого посилення репресій. До слова, раніше вийшло дослідження про те, до чого гомофобне законодавство призвело у про-російському Узбекистані.

У Росії триває цькування співачки Алли Пугачової, яка виїхала з дітьми до Ізраїлю. Після матюкливої образи на будівлі кузні пропаганди «Останкіно» та цькування у ЗМІ співвітчизники артистки пішли далі. Перший канал зняв фільм, компрометуючий Пугачову. Про це повідомляє журналіст Роман Супер.«Друзі з Першого повідомляють, що на телеканал спустилося велике документальне кіно про Аллу Пугачову, в якому артистка показана зрадницею, ренегатом та „відрижкою ельцинської епохи“. Кіно настільки масштабно огидне, що зазнало критики навіть з боку директора Дирекції інформаційного мовлення Кирила Клейменова. Керівництво каналу намагається чинити опір виходу цього фільму в ефір», — повідомляє Роман.У коментарях обговорюють, хто замовив цькування Пугачової. Більшість схиляється до того, що це помста кремля.Тим часом, Алла Борисівна не робить гучних публічних заяв. Вона перепостила в Інстаграм відео з Максимом Галкіним, у якому він відреагував на звинувачення у тому, що він поливає брудом свою батьківщину. Галкін каже, «що за 28 років виступів на сцені жодного разу, жодним словом не поливав брудом свою улюблену росію».«Той, хто має вуха та почує», — коротко прокоментувала це Пугачова.Джерело ФАКТИ

Відомо відео, яке стало мемом в українських соцмережах продовжує свою історію. В Єкатеринбурзі 10-класники станцювали гачі-танець на останньому дзвінку (з'ясувалося, що ні), і тепер їх звинувачують у пропаганді ЛГБТ.У Єкатеринбурзі школярі 12 травня зняли ролик із пародійним танцем, який дуже сильно порушив пропагандиста Володимира Соловйова. Десятикласники елітного ліцею №12 танцювали у рожевих футболках, а потім у портупеях. Пацанячий тверк викликав у гомофобного пропагандиста Соловйова бурю емоцій.Російські школярі стати поперек глотки пропагандистам«А зараз про мій улюблений Єкатеринбург. Просто не можу відмовити собі у цьому задоволенні. Це називається ось хоч стій, хоч падай. Останній дзвінок у стилі "Єльцин Центру", щось таке. Повітря свободи по-ельцинцентрівськи, але точно не по-уральськи. Я чекаю, мені цікаво, а губернатор теж випише премію? А міська дума Єкатеринбурга? Ні? Не випише?», — бризкав слиною пропагандист.Місцевій владі довелося виправдовуватись, що ролик зняли ще 12 травня на творчому конкурсі «Танцювальна галактика», а сам танець був пародією. Але, мовляв, перевірку провели, навіювання зробили, класну годину влаштували, більше не повториться.У процесі навіювання міністр освіти Свердловської області Юрій Біктуганов, хотів, було звільнити директора ліцею Любов Кульову. Але батьки учнів екстрено зібралися під стінами ліцею та стали на бік педагога.«Не можна прогинатися під Соловйова! Я сам тут навчався! Любов Михайлівна була моїм класним керівником!» — вигукнув батько одного з учнів.Батьківський комітет та громадські діячі зчинили шум, і директора залишили на посаді. Пропагандисти, звичайно, заспокоїлися не так швидко. Тіна Канделакі викинула думку, що у всьому винні уроки толерантності та уроки танців.Ну а Володимир Соловйов, отримавши порцію ганебного насолоди, переключився на інші інфоприводи. Тим часом, вчені довели, що виховання в одностатевих сім'ях не має жодного негативного впливу на розвиток дитини.

Веселки не буде. Мільйони людей в небезпеці на росії - їх хочуть списати з рахунків за протести проти війни в Україні. На різних стадіях розгляду в Держдумі РФ перебуває одразу кілька законопроектів, кожен із яких змінить життя квір-росіян. Зрозуміло, у гірший бік. Такого не було давно. Всі нові репресивні закони приймаються в Росії настільки швидко, що слідкувати за потоком новин встигає не кожен. Зі швидкістю низькоточної залпової системи вогню нижня палата парламенту РФ руйнує права та свободи громадян — іноді всіх, іноді лише окремих категорій. Наразі одночасно розглядаються три законопроекти, покликані остаточно забити кілька мільйонів ЛГБТ-людей у ​​Росії у підпіллі. Російськи пропагандисти і політики використовують гомофобію, як зброю проти громадян Гей-браків на Росії не буде ніколи У третьому, остаточному читанні ухвалено законопроект про невиконання рішень Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Особливого обурення парламентаріїв викликала спроба ЄСПЛ «нав'язати» Росії одностатеві шлюби. «Європейський суд із прав людини став інструментом політичної боротьби проти нашої країни у руках західних політиків. Деякі його рішення прямо суперечили Конституції РФ, нашим цінностям, традиціям», - заявив речник держдуми В'ячеслав Володін. Як головний аргумент він навів той факт, що влітку минулого року ЄСПЛ зажадав від Росії визнати одностатеві шлюби. Він мав на увазі знамениту «Справу Федотової та інших проти Росії». Щоправда, там йшлося про визнання одностатевих спілок як юридичного факту, не претендуючи на інститут традиційного шлюбу. Але у своїй гомофобії Володін і послідовні і не готові миритися з райдужними сім'ями в жодних формах. За три читання до законопроекту внесли кілька поправок «на кшталт часу». Зокрема, депутати уточнили, що не будуть виконуватись рішення ЄСПЛ, прийняті після 15 березня 2022 року. Тобто з дати подання РФ заяви про вихід із Ради Європи. А ще виплати грошових компенсацій за постановами ЄСПЛ, що набули чинності до 15 березня, будуть проводитися тільки в рублях і лише на рахунки російських банків. При цьому вердикти російських судів матимуть верховенство над рішеннями ЄСПЛ, ухваленими до цієї фатальної дати. Тому навіть ті з них, що набрали законної сили, якщо стосуються державної гомофобії в РФ, не будуть виконані. Іноагентом тепер зможе стати будь-хто Водночас держдума ухвалила у першому читанні законопроект про контроль за діяльністю іноагентів. З його тексту випливає, що тепер іноагентом можна буде визнати будь-яку фізичну чи юридичну особу та будь-яку громадську організацію, якщо ті отримали «підтримку та (або) перебувають під іноземним впливом в інших формах». У перекладі російською мовою це означає, що іноагентом може стати взагалі будь-яка людина та будь-яка організація. Навіть не отримавши жодної копійки з-за кордону. Навіть ні в чому не порушивши самих звірячих законів. І навіть не виступаючи проти так званих «традиційних цінностей» та іншої нісенітниці, якою в РФ намагаються підмінити заборонену Конституцією державну ідеологію. Єдиним критерієм буде рішення Мін'юсту. І йому не потрібні докази. Щоб додати емоційного напруження, співавтор законопроекту Василь Піскарьов послався на деякі просвітницькі матеріали, підготовлені НКО-іноагентами та орієнтовані на дітей та підлітків.   «У них виправдовується наркоспоживання, пропагуються нетрадиційні сімейні стосунки, є спроби залучити дітей до несанкціонованих акцій. Очевидно, таким матеріалам і громадянам, які їх просувають, не місце у школі», — каже Піскарьов. І нібито саме для цього вносяться поправки. Відповідно до них, іноземні агенти будуть зобов'язані повідомляти про наявність такого статусу своїм працівникам, органам публічної влади, до яких вони звертаються, лобіюючи свої інтереси, зобов'язані маркувати вироблені ними матеріали. Їм заборонять просвітницьку, викладацьку та виховну роботу з дітьми. У тому числі виготовляти їм інформаційну продукцію, а також отримувати гранти від держави. Що цікаво, проти законопроекту виступив сенатор Андрій Клішас, який заявив, що постійно змінювати законодавство у тій сфері, яка тільки складається, не варто. Можливо, він уже зрозумів, що це буде чудовим інструментом внутрішньоелітних репресій. Адже коли затаврують усіх правозахисників, журналістів та противників режиму, неминуче розпочнеться пошук «внутрішніх ворогів». А призначити іноагентом зможуть взагалі будь-кого, хто не здатний припинити цей процес одним дзвінком до Мін'юсту. Про геїв при фашизмі говорити тільки або погано, чи нічого Вишенькою на м'ясному торті став законопроект про посилення покарання за будь-яку пропаганду так званих нетрадиційних відносин. Тобто забороняє будь-які позитивні висловлювання про ЛГБТ, зокрема й серед дорослої аудиторії. Його внесли депутати Севастополя. А саме — 45-річний ветеран Першої Чеченської війни Олексій Клімов, який втратив у боях зір і мало не похований.   "Ці поправки спрямовані насамперед на захист традиційних культурно-моральних цінностей, які підтримуються більшістю багатонаціонального народу нашої країни", - заявив Климов. Законопроект передбачає багаторазове збільшення штрафів за будь-яку інформацію про ЛГБТ, з якої можна зробити висновки, що це загалом нормально та кохання є кохання. Тепер за позначкою 18+ сховатися не вдасться. Завдяки зручним формулюванням, залучити зможуть за кожне висловлювання у будь-якій формі. «Поширення інформації, спрямованої на формування нетрадиційних сексуальних установок, привабливості нетрадиційних сексуальних відносин, спотвореного уявлення про соціальну рівноцінність традиційних та нетрадиційних сексуальних відносин, або нав'язування інформації про нетрадиційні сексуальні відносини, що викликає інтерес до таких відносин», — це формулювання із законопроекту. Вчитайтеся до неї. Попереду у країни парламентські канікули, тож нові закони про іноагентів та гомопропаганду ухвалять, швидше за все, вже восени. Наприкінці цього огляду хочеться додати оптимістичне «якщо», але останніми роками надії на краще у жителів тоталітарної Московії виявляються, як правило, хибними. У будь-якому разі, кілька мільйонів громадян Росії, яких хочуть затаврувати «ворогами народу» на новий лад, є час на підготовку.

На росії трансгендерів саджають до зеків, щоб вони їх били і гвалтували. Нещодавно правозахисна ініціатива «Жінка. В'язниця. Суспільство» представила проект «Трансформація» про стан трансгендерних людей у ​​російських в'язницях, створений за участю «Альянсу гетеросексуалів та ЛГБТ за рівноправність». Портал «Хлопці плюс» поговорив з одним із авторів проекту, активістом Альянсу Олексієм Сергєєвим.Нагадуємо, що на росії хочуть пересадити всіх геїв та лесбійок до в'язниці через активну підтримку України. На росії саджають транс-жінок до зеків-чоловіків, які їх гвалтують та забивають до смертіЯк виник ваш проект?Після наших публікацій про негетеросексуальних людей у ​​тюремній системі («Любов під забороною» та серія проектів «Ізгої»), у якийсь момент стало зрозуміло, що є окрема сфера, яка в Росії не досліджена і не розкрита належним чином. Це становище трансгендерних людей. Очевидно, без літери “Т” будь-яка розмова про становище ЛГБТ-людей у ​​в'язницях буде неповною. У розвинених країнах питанню приділяється багато уваги, але в Росії тільки робляться перші кроки.Останніми роками у ЗМІ росії стали з'являтися нотатки про резонансні кейси транс-персон: справа Назара Гулевича з Білорусі, Мішель із Брянська, справи затриманих на акціях протесту та інші. Думаю, у цьому, перш за все, заслуга самої транс-спільноти, яка в Росії стає сильнішою та відкритою.Проте рівень публікацій залишає бажати кращого. Це або скандальна «полуничка» у традиціях «жовтої» преси, коли журналісти не володіють коректною лексикою та термінами, або поодинокі історії, які не дають повного уявлення про те, з чим стикаються транс-люди у тюремній системі.Кілька разів до нас зверталися журналісти за коментарями, і ми зрозуміли, що необхідно зайнятися більш детальною темою. Писали нам і самі транслюди, ділилися своїм досвідом. Відколи ми почали збирати матеріал, минуло майже два роки.Основна складність у тому, що ініціативи та правозахисники, які займаються в'язницями, зазвичай слабо розуміються на специфіці транс-людей. Хтось вважає ці питання рідкісними та незначними, хтось не хоче працювати з «поганою» темою, хтось не має коректної лексики і транслює відверту трансфобію. У свою чергу, ЛГБТ-організації в Росії та Т-проекти, які добре знають цю сферу, — можуть не мати достатньої експертизи у тюремних питаннях, а головне — доступу до місць позбавлення волі. Здорово, що вони часто надають юридичну підтримку транс-людям, оплачують адвокатів, а також можуть надати психологічну, інколи ж іншу допомогу після звільнення.Ми раді, що змогли об'єднати в одному проекті досвід самих ЛГБТ-людей, експертні знання як фахівців з транс-тематики, так і людей, які працюють із тюремною системою.У чому особливість вашого підходу?Ми зібрали реальні історії трансгендерних людей, які пройшли через тюремну систему. Кожна історія є унікальною. Наприклад, одна героїня на початок переходу працювала на заводі біля верстата і визнається, що була досить гомофобною. Оскільки вона не встигла змінити документи, то вирушила до чоловічої колонії. Незважаючи на всі труднощі, вона познайомилася з майбутнім чоловіком.Історії дозволяють відчути, що відчуває людина - від першої особи, включити емпатію. Саме тому ми намагаємося максимально дбайливо до них підходити, зберегти індивідуальну інтонацію. Наш принцип: не говорити за героїв та героїнь, а донести їхній голос до аудиторії. Ці особисті свідоцтва потім доповнюються документами чи коментарями експертів. Історії підібрані таким чином, щоб показати з чим транс-люди стикаються у поліції, СІЗО та колонії, які бувають варіанти розвитку подій у різних випадках та регіонах, які є спільні місця та проблеми.При цьому хотілося, щоб матеріал комфортно читався навіть тими, хто не надто знайомий із транс-тематикою. Намагалися не перевантажити його складною мовою, додали невеликий словничок із основними термінами, інфографіку щодо зміни документів. Як експерти ми теж залучили або самих транс-людей, або фахівців, які давно працюють з ними, добре знаються на питанні.З якими проблемами стикаються транс-люди у тюремній системі?Я розділив би всі складнощі на дві групи.Перші — пов'язані безпосередньо зі специфічними запитаннями: зміною документів і коректним зверненням, забезпеченням гормонами, фізіологічними особливостями та забезпеченням безпеки тощо. Наприклад, одна героїня розповідає, що до неї не лише регулярно зверталися в чоловічому роді в СІЗО, а й відібрали весь жіночий одяг, видавши поношений чоловічий, регулярно насильно стригли наголо — хоча не мали такого права. Майже рік вона провела в напівпідвальній одиночній камері, що було мотивованою турботою про безпеку, але відчувала серйозний дефіцит спілкування.Друга група проблем – загальні «больові точки» нашої тюремної системи. Просто по транс-людях вони б'ють сильніше.По-перше, це тюремна субкультура та ієрархія — трансгендерні люди у чоловічих в'язницях нерідко потрапляють до нижчої касти «ображених». Отже, їм доводиться виконувати найбруднішу роботу, мати мінімум прав, наражатися на підвищений ризик принижень і насильства. Наша героїня розповідає про тюремну ієрархію і про те, що серед нижчої касти «ображених» є своя ієрархія.По-друге, це низький рівень і погане забезпечення тюремної медицини, де практично неможливо отримати допомогу фахівців, яка підтримує терапію, я вже не говорю про інші аспекти процесу переходу. В результаті, у багатьох трансгендерних людей за час ув'язнення відбувається «відкат», що приносить страждання і не минає безслідно як для фізичного, так і для ментального здоров'я.Докладніше про все це можна дізнатися з проекту.Основна ж проблема, яку виявив наш проект, що у співробітників поліції та тюремного відомства немає жодної внутрішньої інструкції щодо транс-людей. В результаті, їм щоразу доводиться «винаходити велосипед» та вирішувати «позаштатну ситуацію». Тому самі транс-в'язні перебувають у повній залежності від доброї чи злої волі, свавілля конкретного начальника у тюремній системі. Ми вважаємо, так не повинно бути.Чи плануєте ви й надалі займатися цією темою?Ми усвідомлюємо, що опублікований проект — лише перший крок на шляху змін. Звісно, ​​у рамках одного проекту неможливо охопити все. Наприклад, практично не порушені питання, пов'язані із небінарними персонами. Є ще простір для роботи та за іншими напрямками.Очевидно, що просто розповісти про проблеми недостатньо. Необхідно не лише привертати громадську увагу до становища трансгендерних людей у ​​тюремній системі, а й пропонувати можливі рішення. Ми плануємо присвятити цьому другу частину проекту, який маємо намір опублікувати восени.Зараз вивчаємо прогресивний зарубіжний досвід, консультуємося з експертами та професійними юристами. Я дуже сподіваюся, що російська транс-спільнота підключить свої зусилля до підготовки методичних рекомендацій для ФСВП та МВС, які можуть лягти в основу посадових інструкцій щодо коректного поводження з транс-людьми. Російські активісти вже мають успішний досвід щодо прийняття форми довідки для зміни документів. Звичайно, силові відомства зазвичай більш консервативні та закриті, ніж МОЗ, але є надія, що вони теж зацікавлені в тому, щоб питання вирішувалося.-Зі вступного тексту:«Жодної статистики про те, скільки трансгендерних людей перебуває у тюремній системі, — у Росії не ведеться. Співробітники ФСВП ставляться до цих «невидимих» ув'язнених як до головного болю. Тема залишається вкрай закритою.З чим транс-люди стикаються у в'язницях? Про це розповіли вони самі у своїх історіях, їхні адвокати та експерти. Чи можна у колонії зустріти чоловіка? Як живеться в касті «ображених»? І чому щур у камері може виявитися єдиним співрозмовником?Очевидно, тюремна система потребує трансформації ставлення до транс-людей. Наш проект — про пошуки кроків у цьому напрямку».Проект створено правозахисною ініціативою «Жінка. В'язниця. Суспільство» у співпраці з Альянсом гетеросексуалів та ЛГБТ за рівноправність. Канал проекту за цим посиланням.

На днях до Держдуми внесли оновлений законопроект про «пропаганду ЛГБТ». Ютюб-блоггер Петя Плосков поговорив із юристом з прав людини Максимом Оленічевим, щоб дізнатися, що тепер може змінитися (спойлер: все стане гіршим).Фашисти в росії вже готові почати будувати концтабори для вбивства ЛГБТЯк закон працює зараз?З 2013 року на Росії діє заборона пропаганди ЛГБТ серед неповнолітніх. Оскільки він написаний максимально розпливчасто, поліцейські часто не можуть сформулювати, у чому полягає пропаганда і що це таке — поняття «пропаганда» досі не існує у російському законодавстві.Насправді держава розуміє під «пропагандою» будь-яке, зокрема нейтральне згадування питань сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності (!). Однак таке тлумачення суперечить праву на свободу вираження думок усіма людьми, незалежно від сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності.У новому законі вирішили обмежитися розпливчастим формулюванням «нетрадиційні сексуальні відносини» смислова інтерпретація якої залежить від суду, який розглядає окрему справу про адміністративне правопорушення про пропаганду.Як застосовується закон «про заборону гей-пропаганди» і навіщо він потрібний владі?Чинний зараз закон застосовується для того, щоб Роскомнагляд міг заблокувати інтернет-ресурси, що розповідають про різні види сексуальної орієнтації та гендерну ідентичність. Щоправда, поки що за законом такі сайти можуть заблокувати, якщо до них не обмежений доступ неповнолітніх. Росмолодь надсилає повідомлення до Роскомнагляду, і відомство включає сайт до реєстру заборонених ресурсів. Такі дії поки що вдається успішно оскаржити в судовому порядку та розблокувати ресурси. У разі прийняття законопроекту, що надійшов до Держдуми, оскаржити такі блокування буде практично неможливо.Існуючий закон використовується владою для того, щоб заборонити проведення публічних акцій за рівність прав для всіх людей незалежно від сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності. Не секрет, що сьогодні ЛГБТ-люди в Росії не можуть укласти шлюб, відкрито усиновити дітей, створити сім'ю, яку визнає держава.Загалом за час існування закону до адміністративної відповідальності притягнули не більше 100 осіб. Тим часом, саме існування закону перешкоджає вільному обговоренню питань сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності в суспільстві, у тому числі серед підлітків, які потребують такої інформації при своєму дорослішанні.Зараз за таку «пропаганду», зокрема в інтернеті, можуть покарати штрафом від 4 до 100 тисяч рублів (для громадян), від 800 тисяч до 1 млн рублів (для організацій), а для іноземців додатково можуть застосовувати адміністративне видворення за межі Росії або арешт до 15 діб.Що може змінитись із прийняттям поправок?Депутати пропонують залишити формулювання статті рівно такими, як існуюча «заборона гей-пропаганди», проте прибрати слово «серед неповнолітніх». Насправді така зміна серйозно змінює можливості будь-яких людей (зокрема союзників ЛГБТ) прямо висловлюватися (навіть у нейтральному ключі) з питань сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності.Автори нового законопроекту пропонують збільшити штрафи для громадян: мінімальний із 4 тисяч до 450 тисяч рублів, а максимальний від 100 тисяч до 500 тисяч рублів (для громадян). Організаціям пощастило менше - від 1 млн до 10 млн рублів за кожне порушення закону. Іноземцям загрожують штрафом від 40 тис. до 500 тис. рублів з адміністративним видворенням за межі Росії або адміністративний арешт до 15 діб.У російському суспільстві буде заборона на обговорення будь-яких питань сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності, крім гетеросексуальної орієнтації та цисгендерної ідентичності (гей-пропаганди).Начебто негетросексуальні та неисгендерні люди не створюють сім'ї, не стають батьками, не підтримують усередині сім'ї ті цінності, які поділяють. Ця частина життя ЛГБТ-людей законодавцям не видно або її не хочуть помічати. Це спричиняє неможливість відкрито говорити про їхні потреби та проблеми як частини російського суспільства. Згодом вони можуть стати невидими як для держави, так і для суспільства.На жаль, суспільство вже неодноразово проходило такий шлях, коли виключало інтереси різних груп із суспільного порядку денного, що спричиняло збільшення злочинів на ґрунті ненависті, небажання правоохоронних органів їх розслідувати та посилення дискримінації людей певної соціальної групи.З ухваленням законопроекту ЛГБТ-люди знову будуть змушені збиратися кулуарно, щоб відверто говорити про те, що їх хвилює. Щоправда, у 21 столітті інтернет дає великі можливості: ті, хто живе поза Росією, можуть створювати ЛГБТ-контент для того, щоб ЛГБТ-питання не зникли із суспільної дискусії в Росії.Зараз важко передбачити, як складатиметься судова практика розгляду справ, але цілком точно можна стверджувати, що пропаганда — завжди публічна дія. Не можуть бути пропагандою розмови в сім'ї та з друзями, обговорення ЛГБТ-питань у вузькому непублічному колі.Поки що законодавці «гей-пропаганди» не вирішили, чи його розглядатимуть і якщо будуть, то коли.

Російська гомофобія не знає меж - взялись за всіх. Гей-фанфік «Літо в піонерській краватці» став літературною подією та викликав справжню гомофобну істерику га росії. Є версія, що саме цей фанфік став каталізатором планів щодо посилення закону про «гей-пропаганду».Роман невідомих до того письменниць Катерини Сільванової та Олени Малісової «Літо в піонерській краватці» спочатку викладався на «Фікбуку» — некомерційному переважно російськомовному архіві фанфікшена, а також оригінальної прози, поезії та публіцистики, що розміщуються користувачами на безвіз. Цей текст про любов старшокласника та вожатого на тлі пізньорадянського піонерського табору — саме оригінальний гей-фанфік, а не чергова фантазія за мотивами класичного твору чи сюжету. Наприкінці минулого року романом зацікавилося видавництво Popcorn Books, яке давно випускає квір-поп-мейнстрім. І цей ефект перевершив усі очікування: тільки в папері тираж «Літо у піонерській краватці» вже перевалив за 200 тисяч плюс невідома кількість онлайн-продажів на росії. Тираж гей-роману на росії досяг понад 200 тисяч примірників / фото ХЛОПЦІ+Заборонений плід солодше? Викликав цей безневинний текст бурхливе обурення і, не побоїмося цього визначення, істерику всіх мислимих і немислимих консерваторів-гомофобів.Зав'язка сюжету нічим не відрізняється від початку будь-якого тексту в специфічному жанрі слеш. У наш час відомий піаніст Юра, який давно емігрував до Німеччини, приїжджає до села Горетівка, де в 1986 році в піонерському таборі «Ластівка» він зустрів своє перше і головне кохання. Флешбеки в гомоеротичну піонерію займають більшу частину тексту. 16-річний Юрко, який має репутацію баламута, приїжджає начебто на останню свою піонерську зміну. І тут же ловить краш на стриманого та серйозного вожатого, 19-річного студента МДІМВ Володю. То ж геї при совєтському союзі все ж були?Той пробудить у хлопці трепетний потяг, а спільна робота над театральною постановкою перетвориться на зворушливий та напружений таємний роман у країні, де до скасування кримінальної статті за «мужєложство» ще залишається 7 років.Роман Сільванової та Малісової, прямо скажемо, не відрізняється великими мистецькими достоїнствами: ні в плані сеттингу, ні в сенсі цікавого розгортання персонажів, ні в тому, що стосується контексту: некритичне звернення до фальшивого золотого віку, світу артеків та орлят пізньорадянської доби взагалі давно банальний прийом російської сучасної поп-культури (досить згадати недавній серіал «Піщеблок» за однойменним ретро-хорор-романом Олексія Іванова). Усяких ляпів у тексті також достатньо: від дивних мовних оборотів до того, що 16-річний піонер — це нонсенс, у цьому віці радянські юнаки вже були комсомольцями. Авторок гей-роману вже переслідують на росіїТим більше показовий той градус ненависті, що викликала ця середня за якістю, але все одно мила книга у всіх відомих мракобісів. Найкрасивіше виступив письменник та ідеолог жахливої війни проти України Захар Прилепін, запропонувавши просто спалити видавництво, наприклад.Літературний критик Галина Юзефович прямо пов'язала ці крики з піною у рота з новим законопроектом про розширення поняття «гей-пропаганди»: «Не знаю, чи всі зрозуміли, але цей законопроект — найпотужніший удар по видавництвах (і, боюся, прямий наслідок цілого циклу публічних) доносів на «Літо в піонерській краватці»). Якщо це все приймуть, то не бачити нам усім, зокрема, нової Янагіхари — штраф у 5 млн рублів видавці не потягнуть… якщо раніше відбрехатися від звинувачень у «пропаганді» можна було, заліпивши на книгу значок «18+» і загорнувши її в плівку, то тепер, зважаючи на все, не допоможе і це. І до побачення не тільки «Літо в піонерській краватці», абсолютний бестселер останнього року, але і в цілому Popcorn Books, до побачення «Благословення небожителів» і «Магістр диявольського культу», до побачення яой і юрі, до побачення цілий стос коміксів. А хто скаже «скатертиною дорога», просто не уявляє якийсь величезний шматок ринку квір-література/квір-комікси становлять зараз».У цьому світлі зовсім неважливо, що «Літо в піонерській краватці», можливо, поступається за силою і крутістю безлічі гей-фанфіків у надрах того ж фікбука, і тим більше текстів Ханьі Янагіхари, котра вивела конструкції слеша на новий художній рівень. У новій реальності російська гомофобія вже стала одним із провідних наративів офіційної фашистської ідеології, і скромний роман про закоханих хлопців біля піонерського вогнища мимоволі став частиною нацистської історії росії.До слова, Джеймса Бонда зловили на зізнанні, що він "зависає по гей-клубах". 

Російська гомофобія не має меж. Поліція увірвалася до московського офісу правозахисного проекту «Відкритий простір». Там з 12 червня працювала виставка робіт політв'язнів «Автономна зона».За даними «Відкритого простору», siliviki заявили, що проводять перевірку за статтями про «дискредитацію» російської армії (ст. 280.3 КК РФ) та ЛГБТ-пропаганду серед неповнолітніх (ст. 6.21 КпАП РФ). А ще вони сказали, що викликали представники прокремлівського руху SERB, які відвідали виставку.У результаті «слідчих заходів» співробітники поліції вилучили виставкові картини, роздаткові матеріали, плакати з маршу Нємцова, а також наклейки. Вони навіть відклеювали стікери від стійки. Потім siliviki та SERB покинули приміщення, прихопивши співробітницю «Відкритого простору» Дар'ю Соболєву. Її відвезли до ОВС «Басманний».Виставка "Автономна зона" відкрилася 12 червня. На ній були представлені роботи різних форматів, що осмислює висновок з політичних мотивів. Графіка, живопис, вірші, об'єкти, інсталяції, листи, документальні свідчення — це повернулося до системи, з якої ледве змогло вирватися."Ініціатори виставки не просто так відкривають її в День Росії - Росія сидить у в'язниці", - йшлося в анонсі заходу.Відвідувачі виставки могли підписувати листівки для петербурзької художниці Сашка Скочиленко, заарештованої за статтею про поширення «фейків» про російську армію і те, що вона не підтримує збройну агресію проти України. Це могло стати головною причиною рейду. Через репресії з боку влади та тероризують правозахисні організації ультраправих структур все частіше доводиться проводити виставки в онлайн-форматі.

На росії хочуть витравити мільйони геїв та лесбійок, через підтримку України та прав людини. У Росії розгортається запекла кампанія держави проти ЛГБТ-людей. Знову актуальним стає питання: чи завжди неприйнятним аутинг чи гомофобних політиків можна витягувати з шафи?Після майже чотирьох місяців військового вторгнення в Україну у внутрішній політиці самої Росії все вкрай погано: справджуються похмурі прогнози. Крім точкових репресій проти громадянських активістів і активісток будь-якого штибу, крім переслідування за антивоєнні пости, зелені стрічки, невинні графіті і за що завгодно, — влада і слухняна їй пропагандистська машина, мабуть, прицільно обрала колективного ворога нації — ЛГБТ-.Фашистська влада росії хоче опублікувати дані про ЛГБТ у відкритий доступПідтвердження свідомого характеру гомофобної істерії щодня сиплються як із рогу достатку. Заксобрання Севастополя внесло до Держдуми законопроект про посилення покарання за будь-яку пропаганду так званих «нетрадиційних відносин»: так, щоб ні в кого не залишилося сумнівів, що «турбота про дітей та підлітків» була лише ширмою та підготовчим етапом репресій (треба зазначити, що на на регіональному рівні така тотальна заборона міфічної пропаганди вже діє в одному російському регіоні, Калінінградській області, з кінця 2013-го). Державні телеканали та інші мас-медіа звертаються до максимально мерзенної, кримінально-гопницької лексики, з усіма цими «півнями» та «дірявими». Гранично безневинний слеш-роман Катерини Сільванової та Олени Малісової «Літо в піонерській краватці» викликав бурхливе обурення та істерику всіх мислимих та немислимих консерваторів-гомофобів, а також вимоги запровадити жорстку цензуру.Нарешті, 14 червня у Центральному районному суді Комсомольська-на-Амурі звинувачення запросило три роки та два місяці реальної колонії для художниці Юлії Цвєткової за звинуваченням у поширенні порнографії. Слідство у цій фантастично безмежній справі тривало понад два роки, протягом яких Цвєткова перебувала під підпискою про невиїзд, а також під домашнім арештом. Нагадаємо, художницю та ЛГБТ-активістку звинувачують у поширенні порнографії в інтернеті через секс-просвітницькі малюнки із зображенням вульви в паблику в соцмережі.Серед тих, хто потенційно може потрапити під прес нової (тобто погано забутої старої) ненависницької політики, — звісно, ​​не лише активісти і, можливо, навіть не стільки. Велика різнорідна соціальна група, тим більше стигматизована протягом століть меншість, не може бути згуртованою спільнотою, хоч би що говорили ідеалісти. Тож не дивно, що серед ЛГБТ-людей є чимало й колабораціоністів, які підтримують будь-які дії влади, у тому числі й спрямовані проти них самих. Про шаленого співака фашистської війни, відкритого ВІЛ-позитивного гея Антона Красовського зайвий раз говорити не будемо: з ним все більш-менш ясно.Все, що цікавить російських нацистів - це війна та гомофобіяНабагато цікавіше рефлексувати про невідоме достеменно, але, напевно, чималу кількість «шафних» геїв та бісексуалів у вищих ешелонах влади, на командних позиціях ручних бізнес-структур та в начальницьких кабінетах проурядових ЗМІ. Випадки вільного чи мимовільного аутингу подібних персонажів траплялися і до війни. Нагадаємо, наприклад, резонанс від грандіозної мистецько-політичної акції-інтервенції, яка мала місце в Москві пізно восени 2015 року. Тоді білборд «Володін та Греф — не геї» з'явився на автобусній зупинці на Покровці, а також на П'ятницькій вулиці та біля метро «Павелецька», фото- та відеодокументація цієї акції миттєво завірусилася у соцмережах. Поштовхом до цього твору стала дивовижна замітка в газеті «Известия», де стверджувалося, що на замовлення Держдепартаменту США ЛГБТ-активісти намагаються викрити гомосексуальну орієнтацію «найефективніших членів уряду та адміністрації президента». А саме на той момент першого заступника керівника кремлівської адміністрації В'ячеслава Володіна, віце-прем'єра Дмитра Рогозіна та голову Ощадбанку Германа Грефа.Опитування, яке було проведене серед учасників телеграм каналу Хлопці+Тепер саме нинішній спікер Держдуми В'ячеслав Володін направив до Комітету з державного будівництва та законодавства цей законопроект, який передбачає штрафи за будь-яку «пропаганду ЛГБТ». Аутінг, тобто публічне розголошення інформації, нехай і у формі недвозначного натяку, про сексуальну орієнтацію людини без його на те згоди, справедливо вважається неетичним актом. Але бувають моменти історичних катастроф, коли доводиться вдаватися до такого методу. Наприклад, серйозний та неабиякий аутинг у 1980-2000-х став політичною тактикою радикальних гей-організацій (наприклад, ACT-UP у США та деяких європейських країнах): у розпал ВІЛ-епідемії вони викривали політиків та діячів культури, які публічно декларували гомофобію, а потай від усіх вдавалися до гомосексуальних зв'язків. Ні до чого поки що не закликаємо, але зараз також історична катастрофа, якщо раптом хтось ще не зрозумів.

На росії Z-фашисти почали забивати молодь у транспорті та на вулицях через наявність пірсингу, тату або фарбованого волосся, а також тих, хто "схожий на геїв чи лесбійок". Новий нацистський закон на росї провокує хвилю насилля проти вільного населення. Відморозок виклав відео, де б'є двох підлітків у підмосковній електричці через їхню неформальну зовнішність. Це одне з безлічі відео, адже росію охопила хвилля насилля проти ЛГБТ та неформалів. На росії через Z-фашистів почалася хвиля насилля проти всіх, хто не схожий на бидло Z-фашисту не сподобалися пірсинг, сережки, колір волосся та одяг його жертв. Він побив хлопців до крові та змусив зняти пірсинг. Судячи з голосу, він перебував у стані глибокого алкогольного чи наркотичного сп'яніння. Будучи впевненим у своїй безкарності через легалізовану російську гомофобію, він зафільмував сцену побиття і виклав її в мережу з коментарем, що «зі сміттями вирішили».Після того, як ролик розлетівся по телеграм-каналах, росіяни виступили проти цього жаху і в управлінні на транспорті МВС ЦФО повідомили, що порушника притягнуть до відповідальності. І його справді знайшли. З'ясувалося, що відморозок веде анонімний обліковий запис у VK під ніком «Сорок Ножових». Сторінка забита військовою символікою та постами за «справжніх мужиків». Z-фашисту 20 років, і він тільки-но повернувся з армії. Де саме він проходив службу, здогадатися нескладно.Після того, як паблік потрапив у вільний доступ, там встигли залишити сотні коментарів, хто він такий і що треба з ним зробити. Дедалі більше людей на росії виступає проти війни і насильства через провладний фашизм та "ветерани" вбивств в Україні, що несуть зґвалтування та вбивства назад.На росії Z-нацисти почали калічити співгромадян«Ось зараз уся ця відбита мерзота, що творила бляху в Україні, повернеться додому і буде безчинити вже тут. Потрапити їм під руку може будь-хто», — написав один із коментаторів.Зрештою Z-фашиста затримали. На нього завели карний злочин про хуліганство. Справу передадуть до Слідчого комітету. Але навряд чи суд буде суворим: адже такі люди — опора правлячого режиму та носії тих традиційних цінностей «Русского мира».

Фашистська росія, схоже, відбирає в Ірану статус гомофобної країни з усіх, що взагалі можна назвати країнами. Але чому так сталося і що нам із цим робити?Лонгрид про природу ненависті правлячого класу до ЛГБТ, російської хтоні та велике повернення до себе.Врятувати зад ДугінаЧорний проповідник російської хтоні, співавтор ідеології православного фашизму та самозваний кремлівський ідеолог Олександр Дугін вибухнув черговим опусом. У ньому він каже, що якщо Росія програє у так званій спецоперації, то солдати НАТО, «більшість з яких мулати» ходитимуть від дому до будинку, анально гвалтуючи всіх і кожного за наказом своїх господарів. І тому, мовляв, краще загинути.Щодо самого Дугіна важко не погодитись, втім, його в'ялий зад у явній безпеці. Цитувати цього злісного безумця, який оспівує смерть, можна було б хіба що в порядку стеба. Але проблема в тому, що ми вже кілька місяців живемо у світі, понівеченому його вигадками. Ще недавно вони сприймалися лепетом стрімкого міського божевільного. Сьогодні все це артикулюється першими особами та транслюється у законодавчих актах.Справа, звісно, ​​не в одному Дугіні. Він як Мізуліна з Мілоновим або Стерлігів з Пригожиним, тільки від філософії. Просто один із найбільш гротескних персонажів, які представляють (або претендують на це) правлячий клас. Якому до певного часу було ніби не до нас. Усі безглузді концепції «традиційних цінностей», які треба захищати, сформувалися не відразу і довгий час служили морквиною для соціального низу, на який спиралася російська еліта, доки вона ні в чому не обмежувала себе. Але, як з'ясувалося, до певного часу.Руська традиційна толерантністьМабуть, із цього концепту і варто почати. «Традиційні цінності» піднімають на вила всі ультраправі режими, щоразу розуміючи під ними різне. У випадку з Росією це якийсь короткий і вільний переказ книжки «Домобуд», в якій йшлося про те, за що, як і скільки разів треба бити дружину. Ну, і про інше, звісно. Своєрідна енциклопедія патріархального життя, що датується серединою XVI століття і приписується протопопу Сильвестру. Яку не читали ті, хто переказує.Проблема лише в тому, що ця книга зовсім не відповідала тому самому життю, і була швидше відчайдушною проповіддю, ніж описом порядків, що склалися.Давня Русь була страшенно толерантною країною. Причин тому багато, але цей факт визнавався іноземними мандрівниками, скоріше в негативних конотаціях. Мовляв, і баби з мужиками купаються постійно, і спосіб життя ведуть розгніваний, і розвели содомію, і взагалі щось усі такі радісні!Митрополит Данило, московський проповідник епохи Василя III, у своєму дванадцятому повчанні (1530-і рр.) спочатку викриває сластолюбців, які проводять час з «блудницями», але невдовзі переходить до іншого виду сластолюбства і дає досить лапідарний портрет жіночних гомосексуалістів. дружинам побачивши, чоловіче своє обличчя на жіноче втілювали. Чи весь хощеші дружина бути?» Данило розповідає, як ці молоді люди голять бороду, натираються мазями та лосьйонами, рум'янять собі щоки, оббризкують тіло духами, вищипують волосся на тілі щипчиками, перевдягаються кілька разів на день і натягують на ноги яскраво-червоні чоботи, надто маленькі для них. Він порівнює їх приготування з химерно приготовленими стравами («яка брашна дивно створена на їжу») і цікавиться, кого вони такими приготуваннями сподіваються спокусити. Резюмуючи всі збережені відомості про чоловічий гомосексуалізм у допетровській Русі, відомий історик С.Соловйов писав – у вікторіансько-пуританському тоні, властивому його епосі: «Ніде, ні Сході, ні Заході, не дивилися так легко, як у Росії, цей мерзенний, неприродний гріх», — ось лише невелика витримка з вивчення вдач наших предків.І це під час, коли в Англії, Голландії, Іспанії та Німеччині за одну підозру в содомії стратили, катували, палили на багаттях. Звичайно, покарання за цю справу було і на Русі, але суто церковне. Покаяння за нього коливалося від одного до семи років, у тих же межах, що й гетеросексуальні гріхи. До одружених чоловіків трохи суворіше, до неодружених і підлітків — терпиміше.Гомофобія з лайтуУ всіх російських законодавствах від Російської правди і до епохи Петра Великого це явище не згадувалося і було безкарним. І лише перший російський імператор разом із іншими прогресивними європейськими явищами привіз до Росії справжню державну гомофобію.Не заглиблюючись у подальші історичні екскурси, відзначимо, що все одно завжди ступінь цієї гомофобії та форми її прояву були м'якшими, ніж у будь-якій європейській і не тільки країні. Навіть радянська влада у перші 16 років свого існування проголошувала прогресивні погляди. Лише до кінця 1933 заступник голови ОГПУ Генріх Ягода домігся включення до кримінального кодексу статті про покарання за гомосексуальні відносини. Якщо вони були добровільними, то максимальний термін покарання складав 5 років ув'язнення.Застосовувалася стаття в основному до політичних супротивників і була скоріше пугалом, ніж репресивним заходом. Кількість засуджених за нею була незначною щодо числа ЛГБТ-громадян СРСР, які хоч і не знали такої абревіатури і пішли в підпілля, але більш-менш мирно співіснували з тоталітарною системою. Концентрувалися вони головним чином у богемі, православній церкві та КДБ.Все це жахливо, але в дужках згадаємо про рожеві трикутники та концтабори в нацистській Німеччині, бузувірську каральну психіатрію для геїв у США та закатованого до смерті Алана Тьюринга.Де вони повернули не туди?Про те, що було потім, ми всі знаємо. Від поцілунку учасниць групи Т.А.Т.У. на кремлівській сцені та розділів гей-знайомств у загальнодоступних газетах оголошень до наших сумних часів минуло не так багато років. Але їх виявилося достатньо, щоби виникла ілюзія: так було завжди. Немає не було.Німеччині знадобилося набагато менше часу, щоб із європейського Вавилону, куди стікалися вершки райдужного суспільства з усього континенту, переродитися у філію пекла на землі, де представників ЛГБТ знищували окремим рядком і з особливою насолодою. Через кілька десятиліть іранських геїв, які щойно ходили в напівпідпільні, але галасливі тегеранські клуби, через лічені тижні вішали на площах. І таких прикладів, на жаль, більше, ніж хотілося б.А все тому, що гуманізація суспільства — довгий і нелінійний процес. А його розлюднення відбувається стрімко. Достатньо проспати момент, коли при владі будуть темні сили, і далі все валиться само.Сили це зовні різні. У Німеччині були нацисти, в Ірані — ісламісти шиїтів. У сьогоднішній Росії ... А ось тут цікаво. Незважаючи на багато подібностей з іншими живодерськими режимами минулого та сьогодення, у нинішнього керівництва країни так і не з'явилося виразної ідеології. Як такої іноді підносяться симулякри на кшталт «православ'я, самодержавства і народності», але з великою кількістю застережень (а ще буддизм і іслам, а також традиційні цінності малих народів, а ще у нас не самодержавство, але вождя ми любимо і т.д. ) та без точної бази. Не змогли вони написати свою головну книгу про їхню боротьбу та зведення своїх ідей чучхе.І це родова відмінність тієї сили, що просуває в Росії таку чужу їй гомофобію. Вона не здатна написати книгу, намалювати образ майбутнього та задати позитивний порядок денний. Вона сіє ненависть до призначених зовнішніх і внутрішніх ворогів, але на суто рефлекторному рівні. У неї чітко виражений хапальний рефлекс, та й ковтальний присутній. Вона має інстинкт самозбереження, але щось схоже на повноцінну свідомість — відсутнє. Окремо недурні люди у своїй сукупності утворюють сутність набагато примітивнішу.Та сама сила рухає будь-яким вуличним хуліганом у будь-якій підворітті будь-якого міста нашої планети. Він не має справжньої сили і не здатний надихнути, організувати людей. Але інстинктивно відчуває страх оточуючих та користується цим. Він тисне слабких і незахищених не тільки тому, що може. Він так каналізує свій екзистенційний страх. Адже ні цілісної картини світу, ні сенсу в житті немає. Його навіть у справжніх бандитів не беруть, а до творчої праці його не тягне.Як гею перемогти гопника?Що зробить деморалізований хуліган, зустрівши у «своєму» дворі хлопців, що цілуються? Сам поб'є чи нацькує на них усіх, кого зможе. І вся складність того, що відбувається, на жаль, описується цією нехитрою формулою. На місце райдужних людей можна поставити будь-якого очкарика, розумника, кішку - результат буде один.Але якщо ти окуляр, розумник, кішка чи гей, то це не робить тебе приреченим. Адже єдина зброя хулігана проти тебе — власний твій страх. Але за його межами ти завжди стаєш розумнішим, спритнішим, цілеспрямованим, соціалізованим. Не кожен може дати здачу, не кожен може втекти чи переговорити хулігана. Але хоч щось із цього може майже будь-хто. А всі разом ми можемо взагалі багато на що. Ось чому ЛГБТ-організації зараз важливі як ніколи: нам треба об'єднуватися та допомагати один одному. І чим чорніший час, тим це важливіше для кожного.І варто пам'ятати найголовніше: гопник завжди сам боїться. Він не впевнений у собі. І він не має майбутнього. Перечитайте ще раз Дугіна. Адже він боїться. Він просто у паніці.Весь жах, що відбувається, він ненадовго. Не на віки і навіть не на десятиліття. Те, що відбувається, все більше нагадує агонію. А ось те, що відбуватиметься після, багато в чому залежить від нас. А насамкінець давайте послухаємо веселу пісеньку про те, чого так боїться Дугін.Варто нагадати, що в той самий час, в Україні тисячі ЛГБТ захищають українців на фронті але не мають жодних прав. 

Гомофобія рашистів вбиває. Учасниця гурту Pussy Riot Ніка Нікульшина опублікувала пост, у якому розповіла, що її батько був геєм та помер від СНІДу, добровільно відмовившись від терапії. Ганна Монгайт взяла інтерв'ю у Нікі Нікульшиної — про батька, стигматизацію гомосексуальності в Росії та новий закон про «гей-пропаганду». Публікуємо розшифрування цього інтерв'ю.«Рівне 14 років тому помер мій тато. Тато був для мене приблизно всім - і справа не в звичайній прихильності дитини до батька - навіть після того, як вони з мамою розлучилися, я не відчувала себе ні краплі покинутої: тато грав зі мною в барбі, показав мені весь світ, навчив вільно розмовляти англійською, нікого не боятися. У нього була велика сіра кофта, в яку можна було кутатися і почуватися найщасливішою дитиною на світі. Це нетабуйована частина історії про батька. Річ, про яку в сім'ї говорили завжди пошепки, і лише цього року моя мама набралася сміливості зізнатися - мені і собі - мій тато був геєм, і помер від СНІДу.Точніше не так — спочатку у тата був ВІЛ — і він настільки боявся суспільного осуду нашого гомофобного суспільства, що не приймав терапію. Просто складав таблетки у шафу. А ще тато вірив у бога. А бог у Росії, що транслюється через РПЦ, ганьбить будь-які стосунки, крім традиційних. У результаті мій найкращий тато повірив у те, що він поганий, брудний і не вартий жити.Його хвороба прогресувала швидко та жахливо. Він дуже швидко схуд так, що в його затишній сірій кофті могло поміститися цілих три тата. Він більше не міг підводитися з ліжка.Тато до останнього залишався найрозумнішим і найдобрішим. Однією з останніх речей, які він сказав 10-річній мені, було: «Доню, я знаю, вони розповідають про мене всякі речі. Будь ласка, не вір їм, твій тато не гей».Тільки зараз я розумію всю темряву цих останніх слів. Вся огидна суть гомофобії для багатьох полягає в тому, що краще померти, ніж визнати себе тим, ким ти є.7 червня до ГД внесли законопроект щодо посилення покарання за «пропаганду ЛГБТ». Я не уявляю, скільки людей страждатиме і страждатиме через те, що в росії — і в багатьох інших країнах, ненависть стверджується законодавчо. Я не уявляю, але я відчуваю біль цих людей, бо я знаю, як це — втратити свою найулюбленішу людину через злочинні забобони купки патріархіальних *******» — написала Ніка Нікульшина у своїй інстаграмі.Згадуючи твого батька, який помер 14 років тому, який був прекрасним батьком, — лише цього року ваша мама зізналася, що він був геєм і помер від СНІДу. Чому ви вирішили про це заговорити?Якщо чесно, я насамперед хотіла зробити цю тему видимою для самої мами. Я не думала про резонанс і коли він став досить великим (розійшовся), я була дуже сильною шоком. Моє перше спонукання полягало в тому, щоб вийти з шафи нам як сім'ї в принципі. Я прокинулася в день смерті тата в якійсь неймовірній тривожності і зателефонувала мамі. Тільки цього року у нас трапилася розмова про те, що тато помер від СНІДу.Ми з нею розмовляла в день смерті тата дві години і вона розповідала деталі та подробиці і я розуміла, що мама навіть у телефонній розмові зі мною не може вимовити слово «гей». Вона не може навіть сказати щось на кшталт «любив чоловіків». Вона щоразу замикається на цьому місці. І я зрозуміла, що якщо їй так складно це проговорити, але вона цього хоче і в неї очевидно є бажання, то комусь начебто треба все це проговорити за неї, для неї та для нас усіх. Мама природно дуже звинувачувала себе в тому, що вона не дуже прогресивних поглядів і вона звинувачувала себе в тому, що вона була «недостатньою» дружиною для нього. Мені було дуже важливо пояснити мамі, що якою б дружиною вона не була, якщо людина гомосексуальна, то жодна жінка не може бути для неї «достатньою». Насамперед я хотіла, щоб це стало видимим для неї і для мене було величезним щастям, що вона подзвонила мені (після публікації посту) і сказала мені, що вона плаче і дуже рада, що більше не треба ховатися, ховатися і мовчати про чоловіка перед друзями.іка та її батько. Фотографія із соцмереж.А що відбувалося усі ці 14 років? Це була табуйована тема у родині? І чи здогадувалися ви про це?Дуже складно щось знати, коли вся твоя сім'я каже протилежне чи не каже в принципі. Звичайно, я здогадувалася, бо в тата в якийсь момент з'явився чоловік, і вони почали жити разом. Але тато завжди казав, що це друг, який допомагає йому впоратися з розлученням із мамою. Але коли я виросла і проаналізувала речі, це стало досить очевидним. Плюс там було багато речей з тим, що мама ніколи не показувала татове свідоцтво про смерть тощо. Загалом, я здогадувалась, але мама ніколи не говорила про це і говорила, що у тата був рак. Причому вона постійно плуталася і говорила, що у тата був рак крові, то рак ще чогось. Тож це була табуйована тема. Більше того, я з п'ятнадцяти років не живу вдома і ми не мали можливості для відвертої розмови. Тільки останні кілька років ми почали якось налагоджувати зв'язок і вона відчула себе в безпечному місці, щоб відкритися мені і що головне - відкритися собі.Скільки вам було років, коли батько помер?Мені лише виповнилося 11 років.Ви підтримували стосунки з батьком після того, як він розлучився з мамою?Так, це саме той випадок, коли я була абсолютно дочкою тата: я проводила з ним дуже багато часу. Він завжди був зі мною, вводив мене на акторську майстерність, відкривав у мені якісь речі, тобто. у нас були чудові стосунки. Тато був для мене таким собі щастям. Я не знаю, чому в нас у традиціях прийнято залишати дитину з матір'ю, але якби мене хтось тоді запитав, то я залишилася б з батьком.Чим для вас самої було це усвідомлення?Ви знаєте, це супер-складне питання, тому що коли ти здогадуєшся про щось протягом 13-14 років і тобто. начебто знаєш про це, але не впевнений до кінця, тому що немає підтвердження ... Начебто б новина про те, що тато був геєм не б'є по голові на розмах, щоб можна було якось повністю в неї поринути, але з іншого боку це було якимось великим одкровенням. Я, мабуть, швидше більше почала співчувати мамі. Феномен мами був у тому, що вона думала, що вона погана жінка, бо їй зрадили. Але це було зовсім не про зраду.Але ж у мами з татом було 28 років шлюбу. Можете собі це уявити? 28 років шлюбу і потім мама природно думає - "все: жерсть, кошмар, кінець". Це жахлива історія про те, що всі винні і всіх можна зрозуміти абсолютно. Всім боляче.У нас гомофобне суспільство і якщо тата не підтримувала навіть рідна родина, то як можна говорити про якусь іншу підтримку? І не тому що в мене сім'я — це якісь мерзотні орки, що окремо висять, і забили б його камінням. Але коли просто нема ось цього «простір говоріння», цього «поля говоріння», коли це якась річ, яку люди сприймають як хворобу — природно, мій тато вирішив вибрати смерть, ніж життя. Я писала в пості, що тато був достатньо релігійною людиною все моє дитинство. Щонеділі ми їздили до церкви і я розумію, який усередині нього був дисонанс: РПЦ транслює ідею про те, що ти не можеш перебувати у стосунках із чоловіками, потім у тата трапляється хвороба і природно він сприймає це як покарання. У мене не було можливості це зрозуміти та відрефлексувати у 10-11 років. Але зараз я чудово розумію як це працює: «ось бог покарав мене — я брудний, я маю понести покарання, я маю померти».Мама народила мене у 36 років, тату було стільки ж. І перші кілька років мені здавалося, що в нас досить щаслива сім'я і все класно і здорово. А потім тато став якось різко змінюватись. Він став запальним, його все дратувало, але ніколи це не транслювалася на мене, як на дитину. Але це часто було у стосунках із мамою. І мама зараз мені теж розповідала, що в якийсь момент все змінилося: було видно, що батькові дуже важко, але він ніколи не міг розповісти, чому йому важко і він завжди ходив у якійсь внутрішній напрузі. Я думаю, що тут проблема в тому, що він все приховував у собі. Природно це викликало внутрішній дисонанс і стосунки між мамою та татом ставали все напруженішими. Тато не міг зізнатися собі, не міг зізнатися мамі і ось цей в'язкий простір нескінченної напруги зростав між ними, поки одного прекрасного дня мама не подала на розлучення.А на вашу думку, такі абсолютно толерантні, якось вплинула ця частина життя батька? Наскільки ваше ухвалення пов'язане з орієнтацією батька?Справа в тому, що коли мені було років 16 чи 17, я була досить гомофобною, бо росла у такому середовищі. Коли я пішла з дому, я була не в найкращій компанії: це була така група підлітків, вирощена на патріархальних цінностях. Багато батьків у цих підлітків сиділи у в'язниці і, звичайно, ці тюремні цінності про «опущених» вони транслювали своїм дітям і відповідно транслювали і мені. І я ніби не особливо рефлексувала, але підтримувала їх у цьому дискурсі з приводу того, що бути геєм – це жахливо, це опущені люди тощо.Потім, коли я переїхала до Москви, мені почав потихеньку відкриватися світ, у мене з'явилися перші гомосексуальні друзі і я усвідомила, наскільки це було жахливо. І тільки після цього я почала читати якусь літературу та якісь дослідження. Але спочатку було просто відчуття, як це все жахливо та огидно — ненавидіти людину через її орієнтацію. Усвідомлення про тата, і до того таке сильне, прийшло ще пізніше.Ви пишете, що ваш тато помер від СНІДу. Ви пов'язуєте це якимось чином із особливою ситуацією в нашій країні?Звісно. По-перше, якби у нас було більше секс-освіти, то я думаю, що все б набагато уважніше ставилися до інтимної гігієни, до запобігання тощо. По-друге, ще величезна проблема в тому, що ВІЛ, СНІД – це табуйовані теми. Зараз, знаєте, багато хто пишуть, наприклад, під постом «господи, не притягуйте за вуха, ВІЛ можна захворіти як завгодно: на це хворіють і діти, і жінки». Але 14 років тому була жахлива помилка, що СНІД – це хвороба геїв.Тому тато боявся відкритися, тому що він думав, що якщо він зізнається у своїй хворобі, то всі проводитимуть цю кореляцію: «якщо СНІД, значить, точно гей».Звісно, ​​це пов'язано із ситуацією в країні. У нас стигматизують хвороби такого штибу, у нас немає секс-освіти і у нас просто всі звикли всіх гнобити, хто відрізняється якось. І знову ж таки, якщо ти гей – «ти брудний», якщо ти хворієш на СНІД – «ти брудний».Мама давала вам зустрічатися з батьком останніми роками, коли він уже був хворий?Це були роки хвороби. Це була активна фаза розвитку татової хвороби. Я говоритиму приблизно, тому що я була дитиною. Десь приблизно за півроку він зовсім згас. Так, на жаль, він жив з нами. На жаль, бо… Це дуже складно. У тебе є постать батька, яка втілює в собі життя, втілює в собі енергію, він сильний апріорі і така опора і така модель людини, на яку ти хочеш рівнятися. Ти бачиш його завжди сильним, крутим, з довгим волоссям, радісним. І тут ти спостерігаєш 4-5 місяців, як з такої людини в кращому її прояві, вона перетворюється на скелет, який лежить на ліжку і за яким тобі періодично треба виносити качку (ємність в яку мочиться і оговтується лежачий хворий), коли ти раніше, чим мама, приходиш зі школи.Тобто він завжди був із вами?Так, він був із нами, окрім останніх двох місяців лікарні. І це жахливо. Просто руйнується якось розуміння взагалі про життя. В кінці він просто лежав на ліжку, і я бачила пролежні на його ногах. Я не знаю, як пояснити правильно, як підібрати слова, але це дуже складно, коли людина, яку ти апріорі вважала дуже сильною, яка обов'язково житиме і вестиме тебе через життя, просто вмирає. Він згасає, стає слабким і взагалі перестаєш вірити у концепцію майбутнього, в концепцію сили…. Це складно.Як мама впоралася з усіма цими знаннями? Ви кажете, що все це було присвячено саме їй? Як вона пропрацювала цю тему для себе? І чому так довго це не виходило?Для мене досі є великим шоком, що ми маємо дуже гомофобне суспільство. І найчастіше, до речі, ти можеш бути гарною людиною за якимись критеріями, але залишатись при цьому гомофобом. Просто у моїй голові це абсолютно взаємовиключні речі. І ось мама ще рік тому розповідала мені, що геї це ненормально, це хвороба. Я не думаю, якщо чесно, що вона опрацювала цю тему. Але вона по-своєму все це розуміє. Для неї було дуже важливо, що після мого посту їй почали дзвонити якісь її подруги старшого покоління і говорити про те, що ось Ніка написала дуже сильну посаду і ми пам'ятаємо Юру (батько Нікі) і він був прекрасною людиною. І ось тут у мами почали сходитися ці поняття — що ти ніби гей публічно й гарна людина. І це не взаємовиключні поняття. Я думаю, що вона тільки на початку свого шляху прийняття та опрацювання, але це вже великий крок.А який ви отримали фідбек від цієї посади?Якщо чесно, то я не дуже стежу за тим, які речі відбуваються навколо мого посту. І якщо бути чесною, то ці три дні (після публікації) мені було дуже тривожно: я часто плачу, маю панічні атаки. Мені здавалося, що це погана тема, а виявилося, що важлива. Я ніби сама сиділа у шафі, як дочка гея. І це було важливим визнати. Але мені все одно дуже приємно і тепло, що багато людей пише мені «вау, дякую за піст».Вам писали люди зі схожими історіями?Так.Мені написав чоловік, який сказав, що йому нещодавно поставили такий же діагноз і він сидів на лавці і не знав: жити йому далі чи не жити, приймати терапію чи ні. І він прочитав мій пост. Написав, що йому полегшало і він звернувся до всіх зі схожим діагнозом і зрозумів, що життя далі є і не треба боятися. Це дуже круто, я вважаю.Після еміграції з Росії до Грузії, як ви себе зараз ідентифікуєте?Це дуже хороше та складне питання. Я дуже багато місяців була у досить глибокій депресії, що досить зрозуміло. Як тільки я почала з неї виходити, почалася війна і мене знову туди засмоктало. Але зараз я вже кілька місяців знімаю документальне кіно про російський сором.По суті, ваше визнання — це теж частина цього проекту?Можливо, до речі. Я не проводила таких аналогій, але, можливо. Не знаю, якщо це питання про те, чи я учасниця Pussy Riot досі, то як би так – це частина моєї історії. Якби можна було повернутися до Москви і робити акції, то я, мабуть, це робила б. Але просто я не можу робити це в Грузії чи будь-якій іншій країні. У сенсі займатиметься саме акціонізмом. Бо маю російський паспорт і я говорю мовою своєї країни. Я не можу прийти сюди та робити акції про Росію. Я вважаю, що це неможливо для мене особисто.Чи ви міряєте потенційне ставлення свого батька до себе нинішньої: чи подобаюся я йому, чи подобається те, що я роблю і що він взагалі сказав?Це дуже складне питання і я не маю на нього однозначної відповіді. Для мене тато таки як особистість обірвався 14 років тому. А за 14 років дуже багато всього трапилося. І для мене все-таки це людина, яка побоялася зізнатися у своїй гомосексуальності і вибрала смерть.Чому вибрав?Тому що він свідомо відмовився пити терапію. То був його вибір. У цьому головний біль мого посту – тато знав про це набагато раніше, ніж дізналася мама. У мене мама лікар та тато, до речі, теж. У нього медична освіта перша.Він знав про свій діагноз тоді, коли ще можна було пити терапію. Але він відмовився. Тобто буквально тато вибрав смерть, бо бути геєм набагато страшніше, ніж померти. Мабуть, він подумав тоді так.І ви йому не можете пробачити?Не знаю. Зі своїм психотерапевтом я обговорюю, що у мене є травма покинутості. Звісно, я вважаю, що тато мене покинув. Хоча раціонально це, безумовно, не так. Я його дуже люблю, але може бути я на нього скривджена. Я не знаю. Це складно почуватися покинутою дитиною.Джерело інтерв'ю Анни Монгайт

Сергій Трошин – муніципальний депутат із Петербурга, який регулярно виступає на підтримку ЛГБТ-спільноти. В інтерв'ю "Хлопцям ПЛЮС" Сергій зробив камінг-аут як гей.Сергій – муніципальний депутат від партії «Яблуко» у Ливарному окрузі, переміг на виборах у 2019 році. Він послідовно виступає проти дискримінації на ґрунті сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності. Крім того, Сергій постійно висловлюється за захист ЛГБТ-людей, публічно заявляючи про це.Обравшись муніципальним депутатом, Сергій одразу ж виставив у муніципалітеті райдужний прапор на знак солідарності з ЛГБТ-людьми у Росії. Тоді цей вчинок викликав хвилю обурення з боку гомофобів та низки ЗМІ.Я завжди хотів займатися політичною діяльністю, але розумів, що в гомофобному суспільстві вкрай складно займатиметься політикою, якщо в тебе гомосексуальна орієнтація. Це будуть використовувати як компромат, щоб дискредитувати тебе. І це зупиняло мене. Але в якийсь момент я просто зрозумів, що це неправильно — боротися самим із собою (…) Якщо ти борешся зі своєю природою, то в результаті ти проживаєш якесь не своє життя і просто нещасливий. Тому я вирішив, що треба бути самим собою, — зізнається в інтерв'ю Сергій Трошин.Муніципальний депутат Сергій ТрошинТрошин відкрито виступає за проведення ЛГБТ-прайдів у Петербурзі та на підтримку одностатевих шлюбів у Росії. В інтерв'ю Сергій також ділиться подробицями свого життя, розповідає про свої політичні погляди та обговорює політичну ситуацію в країні. Про все це дивіться в інтерв'ю.Коли гомофобія стає частиною державної ідеології, вкрай важливою є присутність таких політиків у суспільстві. Більше того, відкрито заявити про себе як гомосексуального чоловіка — дуже сміливий крок у нинішніх умовах. Висловлюємо Сергію нашу щиру підтримку!

На росії поліція міцно взялася за дупи геїв - зтурбованість росіян під час війни геями, які ховаються на дивикх пляжах в лісах немає меж. На нудистських пляжах Москви почастішали поліцейські рейди. Відпочивальникам загрожують «адміністративною відповідальністю» за одностатеві поцілунки.Правозахисне об'єднання «Справа ЛГБТ+» попереджає московських геїв: ходити на улюблені дикі пляжі небезпечно. Московська поліція, замість того, щоб ловити пияків та хуліганів, виявила непереборний інтерес саме до одностатевих пар.Цього разу рашисти пішли шукати дупи геїв посеред дрімучих лісівСпійманих хлопців беруть в обіг, пресують та загрожують штрафами. Щоправда, погрози правоохоронців притягнути до адміністративної відповідальності за «розпусту на пляжі» виявилися безпідставними.«Справа ЛГБТ+» готова надати допомогу ЛГБТ-людям, котрі опинилися в подібній ситуації», — повідомили в організації.На жаль, у подібних справах затримані пізно зверталися по допомогу. Однак навіть звернення постфактум допомагає виявити порушення та попередити нові зловживання поліції. У разі виникнення навіть потенційного конфлікту з людьми у формі чи у цивільному слід негайно зателефонувати до юриста. Активісти ініціативи «Справа ЛГБТ+» завжди на зв'язку та готові надати юридичну консультацію всім райдужним людям.Варто зазначити, що siloviki влаштовували облави на гей-пляжах і минулого року. В той самий час, російські вулиці тонуть у злочинності, а Z-"ветерани" не тільки гвалтують жінок але забивають підлітків прямо у метро. 

21 червня асамблея провела об'єднані дебати та одноголосно проголосувала за резолюції «Необхідність відновлення прав людини та верховенства права в регіоні Північного Кавказу» та «Політичні ув'язнені в Російській Федерації».У обох документах ПАРЄ констатує стрімке погіршення ситуації з правами людини в РФ. Депутати підкреслили, що модель систематичних репресій, яку чинна російська влада застосовують проти всіх без винятку опонентів, жахає їх.«Журналісти, правозахисники, представники ЛГБТ-спільноти, жінки, які відмовляються слідувати «традиційним цінностям», і будь-хто, хто протистоїть авторитарному правлінню, ризикує бути підданим переслідуванням, катуванням і навіть втратити власне життя через те, що висловлює свою думку, або просто за те, що живе так, як сам хоче», — цитує резолюцію Deutsche Welle.Автори тексту наголошують, що такі люди та їхні родичі «не почуваються в безпеці ні на Північному Кавказі, ні десь у РФ, ні навіть за кордоном». Незважаючи на яскраві формулювання документів, навряд чи вони вплинуть на ситуацію в Росії. У березні 2022 року вона вийшла з ПАРЄ і має намір ігнорувати всі міжнародні акти, пов'язані з порушенням прав і свобод людини російською владою.Дещо раніше, у січні 2022 року держдума РФ відкинула претензії до Росії, висловлені в резолюції ПАРЄ «Боротьба з зростаючою ненавистю до ЛГБТ у Європі». Відомий завдяки своїм секс-скандалам депутат Леєонід Слуцький заявив, що інформація про тортури та вбивства геїв у регіонах Північного Кавказу не відповідає дійсності. На думку Слуцького, у цих регіонах «немає представників цих сексуальних меншин».Мабуть, російська влада продовжить діяти за принципом «немає людини — немає проблеми» і продовжить свою бузувірську політику щодо остаточного вирішення питання.

Гомофобія на росії жахає. Петя вважає, що це ЛГБТ-организации у Росії плоть від плоті її політичну систему. Вони були вражені корупцією, ієрархічності. Вони намагалися вишиковувати чи не путінські вертикалі і грали на кілька фронтів. Хтось збагачувався на грантах, хтось співпрацював із спецслужбами, але майже всі йшли на ті чи інші компроміси.Петя Воскресенський за свою позицію став персоною нон-грата у реальних та віртуальних ЛГБТ-просторах. Але йому є що сказати. Усім, хто хоче зняти рожеві окуляри та прийняти холодний інформаційний душ, суворо рекомендується.А ті, кому цікавіше не про активізм, а про секс можуть подивитися нещодавній вебінар. Він про те, як злізти з хімсексу і знову навчитися отримувати задоволення.

Шалена гомофобія та расизм на росії. Журналіст Карен Шаінян відзначив день народження виходом останньої (вже остаточно) серії "Квірографії".На честь свята Карен написав зворушливий пост, як вони з командою зустрічали Новий рік у Сочі. У новорічну ніч вони перестали знімати другий сезон «Квірографії». Виїжджали із Сочі в повній впевненості, що навесні візьмуться за третій сезон. Але його вже точно не буде.Натомість буде дещо нове, заради чого команда за кілька днів возз'єднається у Берліні. Про подробиці нового проекту він поки не розповів, але ми впевнені, що це буде щось сильне!«Ми сядемо та напишемо новий графік, новий монтажний план, нове кіно та нове життя. Поживемо ще трохи, так би мовити», - пише Карен.У квітні російська влада нагородила Кареша Шаїняна почесним званням іноагенту. Він виїхав із країни, але продовжує працювати та радувати нас своїми проектами. І так, іменинник має одне маленьке прохання.«Якщо ви хочете мене привітати, будь ласка, не вигадуйте нічого, не бажайте, просто візьміть нашу останню серію Квірографії та опублікуйте її, де можете, будь ласка. Це найважливіше для мене зараз», - написав Карен Шаінян.Що ж, Карене, з днем народження тебе! Із задоволенням виконуємо твоє побажання. Разом і самі подивимося. Довгих літ!

На росії нівелювалось поняття прав людини. Відомий у недавньому минулому блогер розповів про свою "любов до росії", наркоспоживання, ескорт і про те, чому Красовському потрібна допомога.Журналіст Олег Кашин запитав у інтерв'ю у Роми Жолудя, ким є для нього Антон Красовський. Мовляв, янгол він чи демон? (Якщо ліньки дивитися повністю, то 30 хвилина інтерв'ю).«Він — мефедроновий демон якийсь. Ні для кого не є секретом, що хлопчики до нього додому тільки так їздять», — розповів блогер.Але Кашина цікавило не особисте життя Красовського, яке нинішня роль рупору російської влади. Своєї орієнтації Красовський ніколи не приховував, а ось вбивати і бомбардувати почав закликати лише недавно. Журналіст запитав, чи можуть бути пов'язані такі зміни із способом життя цього персонажа."Я вважаю, що людині потрібна допомога", - зазначив Жолудь, а потім додав: "І нам усім потрібна допомога!".

На росії ймовірно відбувається пандемія ВІЛ/СНІД через війну. Два роки ковіда, потім війна, санкції та криза відсунули питання ВІЛ/СНІД на задвірки повістки. Тим часом, ця пандемія наростає та змінюється у своїх особливостях.Частка людей із ВІЛ у Росії досягла 1,5% від популяції у віці 15-49 років і продовжує зростати. А у кількох регіонах різко зросла кількість нових випадків серед дітей віком 0-17 років та сільських жителів, що взагалі не характерно для ВІЛ-інфекції.Офіційна статистика все більше розходиться з дійсністю. Державну політику у сфері ВІЛ/СНІД стає складно назвати осудною. «Хлопці ПЛЮС» з'ясували, що говорять про те, що відбувається, і чого нам чекати завтра.Що із цифрами?На кінець 2021 р. в Росії проживало 1137596 осіб з лабораторно підтвердженим діагнозом ВІЛ-інфекції. З них на диспансерному обліку складалося 68%, причому цей показник знижується останніми роками. І вже від цього числа лише 82% пацієнтів отримували антиретровірусну терапію.Виходить, що майже третина ВІЛ-позитивних росіян перебуває поза увагою лікарів. А п'ята частина з тих, за якими лікарі спостерігають, не проходить терапії. Тобто прирікає себе на смерть.За даними Росспоживнагляду, 2021 року в Росії виявили 71 тисячу нових випадків інфікування ВІЛ. І це на півтора відсотки менше, ніж роком раніше. Але така статистика не повинна вводити в оману.Крива статистикаУ всьому винен ковид. У 2020-2021 роках частка тих, кого тестували на ВІЛ "за клінічними показаннями", зросла до 77%. Тобто тестували всіх пацієнтів інфекційних шпиталів із коронавірусною інфекцією. Водночас, частка обстежених людей з ВІЛ-уразливих груп скоротилася до рекордно низьких 3%.Тобто, на ВІЛ перевірили величезну кількість пацієнтів ковидних шпиталів (тобто, переважно людей похилого віку), а на людей, які приймають наркотики або практикують ЧСЧ, вітчизняна медицина уваги не звертала. Тому головне питання полягає не в тому, чому статистика знизилася, а чому так мало? Причому для переважної більшості пацієнтів новина стала справжнім шоком.Керівник Спеціалізованого відділу з профілактики та боротьби зі СНІДом Центрального НДІ епідеміології Росспоживнагляду академік РАН Вадим Покровський каже, що це світовий тренд. Вже 70% випадків у Росії, як й у світі, зараження відбувається через гетеросексуальні статеві контакти.Поки що, за словами Покровського, у так званих групах ризику поширеність ВІЛ-інфекції все ще вища. А одержана статистика не відображає реальної картини.«Ми точно знаємо, що серед наркоспоживачів, які перебувають на обліку, 30% інфікованих ВІЛ, це найвищі цифри. Що ж до чоловіків, які практикують секс із чоловіками, то, згідно з низкою досліджень, у цій спільноті ураженість ВІЛ-інфекцією в деяких містах Росії вже досягає 20%. Так от, якщо в середовищі обстежених на ВІЛ «за клінічними показаннями» усі знахідки були випадковими, то в групах ризику, якби діагностику проводили там, усі знахідки були б очікуваними. Отже, говорити про зниження захворюваності на ВІЛ-інфекції в нашій країні, швидше за все, передчасно. З високою ймовірністю справжня кількість нових випадків зараження ВІЛ за минулий рік не скоротилася, а зовсім навпаки», — розповів академік Покровський в інтерв'ю «Медичній газеті».Відлуння війниТак звана «спецоперація» путінських військ в Україні вплинула на ситуацію з ВІЛ у Росії сильнішою, ніж здається. По-перше, з початку року до Росії приїхали або були переміщені зі сходу України понад 1,5 мільйона людей. Рівень захворюваності на ВІЛ-інфекцію в цих областях істотно вищий, ніж на заході країни, а забезпеченість жителів терапією після 2014 року стала значно гіршою. Таким чином, територією Росії розподілено невідому кількість потенційних носіїв вірусу.Але і всередині Росії на тлі того, що відбувається, почали траплятися перебої з постачанням ліків. Поки вони пов'язані з логістикою та бюрократією, але будь-якої миті все може змінитися. Росія випускає два дженерики для АРВТ, решту закуповує за кордоном. При цьому виходить із тих, хто перебував на обліку минулого року. Тобто завжди менше, ніж потрібно.Поки що недоопрацювання держави частково компенсуються ВІЛ-сервісними організаціями. Але останнім часом вони все частіше визнаються іноагентами та позбавляються держфінансування. Так, нещодавно «СНІД.ЦЕНТР» прокотили повз всі урядові гранти, і зараз одна з найпотужніших організацій у цій сфері живе лише за рахунок донатів.Вірус стає сильнішимСтійкість ВІЛ до препаратів зростає. Якщо через перебої з постачанням або їх фінансуванням пацієнту почне давати застарілі ліки, це може спричинити катастрофу. І сама людина не отримає належного терапевтичного ефекту, та інших він зможе заразити резистентним штамом, який піде поширюватись далі. Причому це умовний спосіб. У Росії серед тих, хто вперше захворів на ВІЛ-інфекцію, вже виявляються люди з початковою лікарською стійкістю.Єдиний вихід – проводити дослідження кожного пацієнта на резистентність вірусу до того чи іншого препарату. Але це вартує серйозних грошей, які держава не виділяє.«Поки що в нашому Центрі подібні аналізи виконуються виключно з науковою метою, щоб довести наявність самої проблеми та приблизно визначити її масштаб для нашої країни. Закордонні колеги вважають, що якщо резистентність ВІЛ становить більше 10% від кількості обстежених, то економічно вигідно проводити тестування на лікарську стійкість до початку дорогої терапії. Росія вже дійшла цього рубежу», — розповів академік Покровський.Пропаганда все тупішаДержава у своєму патологічному захопленні так званими «традиційними цінностями» звела до нуля ефективність профілактики ВІЛ. Зараз вона зводиться до безглуздої соціальної реклами, яка закликає не злягатися поза шлюбом. Жодної продуманої роботи з ЛГБТ-спільнотою, наркоспоживачами в підлітковому середовищі немає.Використання презервативів як засіб профілактики ВІЛ-інфекції та інших захворювань, що передаються статевим шляхом, згадується хіба що виробниками цих виробів. Про доконтактну профілактику й говорити нема чого — про неї можуть розповісти хіба що ЛГБТ-дружні ВІЛ-сервісні організації, яких російський режим гнобить з кожним днем ​​все сильніше.Парадоксально, але саме приналежність до ЛГБТ-спільноти сьогодні підвищує шанси не підхопити ВІЛ-інфекцію та грамотно повестися, якщо це сталося. Тому що, незважаючи на весь пресинг держави, і просвітницька діяльність у нас триває, і організації працюють, і просто рівень грамотності у сферах, що стосуються статевого життя, у нас загалом вищий.Але ВІЛ давно вже вирвався за межі так званих груп ризику і активно поширюється серед того самого ядерного електорату. Тому сьогодні в Росії пандемія ВІЛ не просто продовжується, а набуває все менш контрольованого характеру.

Дика гомофобія на росії. Московська фотостудія Option Studio звільнила фотографа через приналежність до ЛГБТ-спільноти. Керівник фотостудії повідомив, що не може працювати з ним, оскільки "бог засуджує це".Фотограф Гліб Вересень вирішив влаштуватися у фотостудію Option Studio через добрі умови праці. Як пише Гліб, він мав помітити тривожний дзвіночок ще під час збирання ресепшену, коли помітив численні ікони, якими було прикрашено офіс.Тоді до нього підійшла колега і повідомила, щоб він був обережнішим з іконами і не чіпав їх, оскільки це дуже важливо для керівництва студії. Тим не менш, тоді він не надав цьому значення — «дивно дико, але у всіх свої заскоки».Фотографія з місця роботи (скриншот з інстаграма Гліба)Проте 4 липня фотографу зателефонував начальник і вирішив запитати Гліба, чи він має відношення до ЛГБТ-спільноти. Слід зазначити, що Гліб особливо не афішує свою орієнтацію. При цьому він зазначає у своїх соцмережах, що займається ЛГБТ-активізмом. Тому Гліб нічого не приховував і відповів, що має. У свою чергу, начальник фотостудії повідомив, що буде змушений його звільнити, оскільки їхня студія не може працювати з представниками ЛГБТ-спільноти через релігійні переконання.«До твоєї роботи претензій немає. Але, на жаль, це не відповідає нашій релігії. Ми не можемо працювати із представниками ЛГБТ. Бог засуджує це все. І з такою людиною бізнес точно піде на спад. Сподіваюся на розуміння», - заявив начальник фотостудії.«Правда має бути почута»Після звільнення фотографу виплатили заробітну плату за раніше відпрацьовані дні. Спочатку Гліб хотів заплющити очі на всю цю ситуацію, але вважав, що це було б неправильно і що необхідно оприлюднити цей випадок дискримінації. У результаті він вирішив написати пост у своїх соцмережах, де докладно розповів про цю ситуацію.«Так, мене розрахували та все виплатили. Після звільнення мені одразу ж зателефонувала керуюча, висловила співчуття, підбадьорила. (…) Індустрія фото та відео-продакшену завжди вважалася найтолерантнішою. Думаю, всі розуміють, що дуже багато людей у ​​цьому середовищі мають відношення до квір-культури. Але Бог, судячи з усього, не карає, коли беруть гроші за оренду в осіб нетрадиційної сексуальної орієнтації, а ось за такого співробітника у своєму штаті, на жаль, просто карає», — написав Гліб у своїй інстаграмі.Багато користувачів підтримали фотографа в цій ситуації та обурилися цим дискримінаційним рішенням фотостудії. «Option Studio» у відповідь на публікацію Гліба виклали у своєму інстаграмі публікацію, де написали, що фотограф не влаштував їх як співробітник. Пізніше вони видалили цю посаду.Публікація фотостудії в інстаграмі. Нині вона вже недоступна.Журналісти «MSK1» вирішили зателефонувати до цієї фотостудії та розпитати керівництво про прийняте ними рішення. Але після питання про звільнення фотографа, співробітниця студії одразу ж кинула слухавку. Власник фотостудії також відмовився пояснювати це рішення журналісту.Раніше писали про те, що книжкове видавництво Popcorn Books можуть визнати іноагентом, оскільки ЛГБТ вважають терористами на росії. Ця новина з'явилася після хвилі хейту з боку гомофобів.

ДДТ проти війни. З початку війни в Україні музичний колектив дав десять концертів. Виручені гроші він не взяв собі.Беззмінний лідер російського рок-гурту ДДТ Юрій Шевчук з перших днів російської агресії проти України відкрито засудив дії Кремля. Тепер артист зізнався, що гроші за всі десять концертів, які він зіграв з початку війни, перерахував на допомогу українським біженцям. Про це він розповів в інтерв'ю на YouTube-каналі Скажи Гордеевой."Мої діти дорослі вже, мені не так потрібно багато фінансів. Я свій гонорар особисто жодного разу не взяв за жоден концерт. Я всі гроші перерахував біженцям з України. Люди страждають, навіть ті, кого насильно виселили перед війною, вони живуть десь у гуртожитках. Для мене не важливо, звідки людина - з Донецька чи з Києва, чи з Москви. Люди… Діти…", - сказав співак.Тим часом за час війни Шевчук написав кілька нових пісень. Постійно виступає проти війни. Шкода, що співак не розуміє, що гроші потрібно було перевести на ЗСУ, щоб не було біженців. 

Цьогорічний мор сарани в Росії почався раніше звичайного. Комахи, що з'явилися в Краснодарському краї, є нішею у вирощуванні, що призводить до значного зниження врожайності.За оцінками, в результаті липневого мору азіатської сарани вже знищено понад 1,5 тис. осіб. га посівів. Але зграї сарани займають площу 2,5 тис. га. га, тому втрати будуть більшими. Деякі види цих комах мають особливу здатність збиратися у великі стада, що відчули на собі фермери російського Краснодарського краю. Сарана може летіти від кількох сотень до навіть 2 тисяч. км.Мор сарани в РосіїРосійські ЗМІ повідомили про нашестя комах у Приморсько-Ахтарському районі (Краснодарський край). Вони повідомляють, що нашестя сарани настільки велике, що сонце ледве видно крізь хмари. Фермери спустошені, тому що комахи швидко поширюються, а стадо може налічувати до мільйона особин. Найбільше від вторгнення постраждали села Степна, Приазовська, Могукорівка та Редант. Прогнози також не оптимістичні: чума поширюється на величезних просторах Росії. Лабораторії працюють над біологічним інсектицидом, яким хочуть боротися з комахами.Чим харчується сарана?Сарана харчується переважно травами та зерном. Він також їсть капусту, салат і зелень. На Русі стада ковтали моркву, картоплю та кукурудзу. Згубна дія сарани на посіви в основному пояснюється здатністю цих комах збиратися в численні зграї. Такими здібностями володіють особливо перелітна сарана, а також пустельна та марокканська сарана. Стадо може складати до мільйона особин. Комахи не шкодять людям, вони не хижаки.Сарани буде все більше і більше?Комахи водяться переважно в степах і напівпустелях Євразії, Африки та Австралії. Вони люблять високу температуру і високу сонячну погоду, уникаючи вологості. Завдяки цим умовам вони легше розмножуються. Через постійне потепління клімату сарана може мігрувати туди, де вона раніше не була. Поточні погодні умови в атакованому регіоні Росії спонукали комах здійснити набіг і знищити більшість посівів.

Музичний гурт IC3PEAK, відомий своєю безкомпромісною ненавистю до рашистської системи, випустив нове відео під назвою Kiss Of Death. У музичній роботі солістка в ролі української мавки вбиває російських "іванюшок".В роботі зрозуміла представлена ситуація, повна смерті та крові, які чекають російських солдатів на теренах України.Учасники гурту постійно переслідуються російськими спецслужбами але мають найбільшу популярність серед російської молоді через бажання росіян побачити крах РФ і ненависть до уряду, які були представлені у попередніх роботах виконавців. Уряд росії постійно звинувачує цей гурт у "терористичній діяльності" проти країни та називає їх "агентами Заходу". Учасники гурту не постійно казати, що їх країни та молодого покоління немає жодного майбутнього вже багато років. Гурт красномовно показує у багаточисельних роботах розпад, деградацію і смерть росії у гидкій нелюдській системі.

Настоятель монастиря в Липецьку втратив посаду через інтимні втіхи з ченцем, які хтось зняв на відео та злив у мережу. Митрополит Липецький та Задонський вигнав ігумена Митрофана – настоятеля Свято-Успенського Єпархіального монастиря у Липецьку.Причиною стало відео сексу ігумена, що потрапило в соціальні мережі, з одним із ченців. Розгніваний митрополит вигнав із РПЦ та Липецька обох. За даними одного з православних ТГ-каналів «Церковні відомості», партнером ігумена Митрофана (Шкуріна) був ієромонах Сергій (Гриценко).«Не лягай із чоловіком, як із жінкою: це мерзота», — цитує православна громадськість Біблію і вимагає церковного суду над ченцями, що згрішили.У екс-ігумена Митрофана, як пишуть автори каналу, специфічний імідж «кокаїнового та курильного барона, церковного злодія, любителя молодих хлопчиків, труса та ошуканця». У свій час він претендував на те, щоб очолити єпархію. Митрофан входить у липецькі еліти, він товаришує з багатьма впливовими бізнесменами та мером міста Євгенією Уваркіною.Про пристрасті ігумена до сильнодіючих речовин та одностатевого кохання в РПЦ знали давно. Але перед тим, як відеокомпромат на нього злили в мережу, на пригоди священика дивилися крізь пальці. Його зв'язки з липецькими елітами приносили єпархії чималі дивіденди, і досі все влаштовувало.Тепер же, на хвилі зведеної до національного культу гомофобії, РПЦ може спробувати зімітувати чистку своїх рядів від найбільш одіозних персонажів. Зрозуміло, лише відведення очей. Адже ще за радянських часів вона була одним із трьох соціальних притулків для ЛГБТ-людей. Поряд із богемою та спецслужбами.Не всяке православ'я передбачає гомофобію. Днями дизайнери Евангелос Бусіс та Пітер Дандас стали першою гей-парою, чиїх дітей хрестила православна церква Греції. А от священики потрапляють у гей-скандали регулярно по всьому світу. Наприклад, 73-річний пастор-шоумен з Лос-Анджелеса Джессі Лі Петерсон, який активно виступав проти ЛГБТ, неодноразово описував гомосексуальність як «дух диявола», який заражає людей. І водночас спав із хлопцями.

Як неформали "завалили" СРСР з середини? У "традиційному скрєпному рашистському суспільстві" функції виховання дітей та молоді покладено на тоталітарну церкву та державу, зокрема пропагандистську школу. Процес виховання здійснюється за принципом структурного методу управління. Незважаючи на первинність інституту режима тиранії, найважливіша роль в рашистській "традиційній культурі" відводиться церкви, під керівництвом КГБ.Молодіжна субкультура хіпі замінила церкву у процесі виховання молоді й також вийшла з-під радянської пропаганди та ідеології. Тим самим створивши у молоді надію життя в абсолютній свободі та повної впевненості у власній правоті. В той час, США та у Західній Європі процес географічного поширення субкультури хіпі набув глобального характеру. Рух мав великий вплив кілька десятиліть. «Ми змішали молодість, музику, секс, наркотики та дух бунтарства із зрадою. А таке поєднання важко побити». Д. РабінМолодіжна субкультура хіпі – одна із найстаріших молодіжних субкультур у світі та на пострадянському просторі. Створювалася як молодіжний рух для вихідців із середнього класу. Є генетичною матрицею всієї рок-культури. Дослідження глибинних основ цієї матриці дозволяє зрозуміти механізми зародження та розвитку всіх інших субкультур.Хіпі, які змінили світове суспільствоХіппі (англ. hippy або hippie; від розг. hip або hep, - «розуміє, знає»;) молодіжна субкультура, що виникла в середині 1960-х роках у США. Оскільки хіпі часто вплітали квіти у волосся, роздавали квіти перехожим і вставляли їх у дула збройних поліцейських і солдатів, а також використовували гасло «Flower Power» («сила», або «влада квітів»), їх стали називати «дітьми квітів». Така начебто невигадлива піар-акція мала приголомшливий успіх, оскільки активувала у людей, що спостерігали цю сцену, улюблені спогади дитинства, з їх чарівним світом казок. Це світ добрих фей та їх вірних слуг – ельфів. Разом з тим, слід нагадати, що у скандинавській міфології духи та діти квітів – це ельфи. Вони нам знайомі за казкою Г. Х. Андерсена "Дюймовочка". Таким чином, хіпі самі стали «квітами романтичного кохання». І багато дорослих повірили у щирість гасел цієї субкультури та добрі наміри цього молодіжного руху.Розквіт цієї субкультури припав на кінець 1960-х - початок 1970-х років. Хіпі протестували проти пуританської моралі традиційної Америки. Вони пропагували бажання повернутися до природної чистоти під гаслом «любов і пацифізм». Гасло хіпі: "Make love, not war!", Що означає: "Займайтеся любов'ю, а не війною!" був дуже популярний під час війни у ​​В'єтнаміРух хіпі розвивався «хвилями»: перша хвиля належить до кінця 60 – початку 70 рр., друга – до 80 рр. Приблизно з 1989 спостерігається різкий спад, що виражався в різкому зменшенні числа прихильників даного руху. Однак у середині 90-х років. заявила про себе "третя хвиля" хіпі. Неофіти руху молодих (15-18 років) і є переважно школярами та студентами молодших курсів. У кількісному відношенні дівчата переважали юнаків. Зовнішній вигляд хіпі за сучасними мірками досить традиційний: довге розпущене волосся, джинси, часто потерте, або джинсова куртка, іноді балахон невизначеного кольору, на шиї - «ксівник» (невелика шкіряна сумочка), прикрашена бісером або вишивкою. На руках – «феньки» чи «фенечки», тобто. саморобні браслети або намисто, найчастіше з бісеру, дерева чи шкіри. Але, ставши модним «брендом», він вийшов за субкультурні рамки, поширившись серед молоді: «феньки» можуть прикрашати руки і школярки, і викладачки вишу. Від "класичних" хіпі "третю хвилю" відрізняють такі атрибути, як рюкзак і три-чотири кільця у вухах, рідше в носі (пірсинг).Але якщо подивитися на це очима 60-х років, то можна побачити, що з модою не все так просто і вона ідеологічно витримана і ретельно продумана. Фактично саме вони "ввели в сучасну моду" все вищеперечислене зверху. Стиль одягу хіпі називається унісекс і він символізує рівність чоловіків та жінок. Одяг чоловіків тотожний одягу жінок і це зовнішня, але вірна ознака боротьби із сексизмом. А довге розпущене волосся чоловіків – це ознака їхньої фемінізації. Служба в армії такому хлопцеві не під силу. Тому залишається пацифізм і боротьба за мир. Комуни (громади) хіпі - головна форма їх самоорганізації, де хіпі можуть жити своїм особливим способом життя і де сусіди терпимо ставляться до них. Зазвичай це незаселені та порожні будинки в містах, або садиби в лісах далеко від цивілізації. Громадський статут такої комуни – власний вибір, вільні статеві стосунки, фрилансинг, як основний спосіб харчування, та багато рок – музики. І таке явище не має випадкового характеру. Комуни хіпі – це потужний засіб руйнування тоталітарного інституту радянської росії, а також руйнування механізму марксисько-ленінської пропаганди між поколіннями.З рухом хіпі пов'язана популяризація нудизму. І це не випадково, оскільки хіпі були основною рушійною силою сексуальної революції. Подібно до марксистського вчення тут, часто незримо, були свої великі вчителі – З. Фрейд, Антоніо Грамші, Генріх Маркузе, Д. Рабін та Еріх Фромм. Фромм написав роботу під назвою: «Утопічний общинний соціалізм». За реалізації цієї теорії виникли комуни хіпі. Особливо відзначився Маркузе, який написав свій бестселер «Ерос та революція». Д.Рабін у книзі «Делай» дуже відверто висловлювався: «Ми змішали молодість, музику, секс, наркотики та дух бунтарства із зрадою. А таке поєднання важко побити. Під гаслами відмови від застарілої буржуазної моралі Маркузе, Рабін та його сподвижники руйнували останні залишки християнської етики та моралі у Західній цивілізації. Бунтарський і богоборчий дух руху «хіпі» підмінив християнські уявлення про добро і зло маніхейськими поглядами, в яких добро дорівнює злу, а світло темряві, тим самим відкрив шлях революціям нового типу.Найбільший теоретик марксизму до розвалу СРСР, Антоніо Грамші стверджував: «Наступає революція. Вона відрізнятиметься від усіх революцій минулого. Вона звертається до людини, а не класів і зачіпає культуру, і зміна політичної структури відбувається лише на останній стадії. Вона не потребує насильства для свого успіху, і придушити її насильством також не вдається. Вона поширюється із дивовижною швидкістю, і вже наші закони, наші інститути та соціальні структури змінюються під її впливом. Такими є революції нового покоління».Хіпі виступали проти окупації АфганістануПро початок революції, ще 1968 року, пророкував російський пропагандист Бжезинський: «Наша епоха не просто революційна, ми увійшли до фази метаморфози всієї людської історії. Світ стоїть на порозі трансформації, яка за своїми історичними та людськими наслідками буде більш драматичною, ніж те, що було викликано французькою чи більшовицькою революціями. Робесп'єр і Ленін були надто м'якотілі».А оскільки сексуальна революція мала глобальний характер говорити про те, що хіпі були поза політикою. Символ віри субкультури містить 7 руйнівних для тоталітаризму істин: 1 - людина має бути вільною; 2 - досягти свободи можна лише змінивши внутрішній лад душі; 3 - вчинки внутрішньо розкутої людини визначаються прагненням оберігати свою свободу, як найбільшу коштовність; 4 - краса і свобода тотожні один одному і що реалізація того й іншого чисто духовна проблема; 5 – молодь, яка розділяє перераховані вище переконання, утворює «духовну» громаду — комуну; 6 - духовна громада - ідеальна форма гуртожитку; 7 - всі, хто думає шляхом догми - помиляються.Число 7 у нумерології є сакральним і є виразом повноти Буття. Хіпі та політикаНа початку дослідження питання розберемося, що означає слово «політика» під час перекладу його з грецької мови російською мовою. Буквально – це перекладається як багато інтересів. Тому що не буває людей без інтересів, тому, живучи в суспільстві, не можна перебувати поза політикою. Хіпі брали активну участь у внутрішній політиці США.Вони влаштовували багатотисячні марші та демонстрації протесту проти війни у ​​В'єтнамі. Найвідомішою їхньою акцією, що викликала бурхливий резонанс у суспільстві, вважається висування від своєї партії кандидата на пост президента США. Цим кандидатом була свиня на ім'я Пігасус (Свінтус).А 1968 року революція «дітей квітів» перекинулася до Франції, і її першою жертвою став генерал де Голь. Франція втратила свого президента. Потім настала черга країн Східної Європи. У країни тоталітарного марксизму-ленінізму вони несли руйнівне полум'я світової сексуальної революції, у вогні якої загинули комуністичні диктатури.У глобальному плані вони були заміною старої культури. Так як, наприклад, весь репертуар групи «Бітлз» є не що інше, як сучасне аранжування вавилонських містерій богині війни, любові та родючості Іштар (Інанни), доповнене античними містеріями.У плані використання заслуговують на увагу ідеологічні гасла субкультури. Наприклад, гасла хіпі 60-х років – це наочний приклад ефективного використання слоганів для боротьби за свої права: "Make love, not war" ("Займайтеся любов'ю, а не війною!")Комуністична субкультура, що розвалила СРСРЯк і належить кожній субкультурі, вона складається з трьох основних частин – культурного ядра, серцевини та зовнішньої оболонки. З культурним ядром, або радянським комуністичним культом, була тоді знайома кожна радянська людина, яка здобула пропагандистську освіту. Ця кватерна освіта включала чотири міфи: марксистсько-ленінська філософія, політична економія, науковий комунізм та науковий атеїзм. Останній позбавляв це ядро ​​хоч якогось духовного початку та створював ефект його відсутності. На основі цього ідеологічного ядра будувалася серцевина, тобто "радянська мораль", "російська моральність" та сама "радянська культура", а також зовнішня оболонка – тоталітарна держава, вертикальна економіка та її впливові силові структури. Таким чином, Радянський Союз вступив з ідеологією ХIХ століття, фатального для розвалу Російської імперії. Багато освічених людей стали розуміти ступінь убожества псевдо-комуністичного, культурного ядра та недо-комуністичної ідеології у СРСР. Власне реальним реформатором комуністичної субкультури був лише І. Сталін, але його реформи торкнулися лише зовнішньої оболонки та серцевини, а криваві діяння стали відомими для радянських людей 1980-х років. Він майже ліквідував пролетарську культуру Леніна-Троцького-Луначарського як форму завоювання та знищення російської цивілізації але тирану не вдалося зупинити розвал СРСР, коли молодь взяла все у свої руки.Радяснькі хіпі більше не хотіли жити у тюрьмі народів та підкосили СРСР аж до розвалуІ, звичайно ж, ми не можемо пройти повз фігури генсека М.С. Горбачова та її ролі у розвалі СРСР.Про це свідчать його власні слова на одному із семінарів, проведених у турецькому університеті м. Стамбула у 1999 році. Ось що каже Горбачов: «Метою всього мого життя було знищення комунізму, нестерпної диктатури над людьми... Коли ж я познайомився із Заходом, я зрозумів, що не можу відступити від поставленої мети. Для її досягнення я маю замінити все керівництво КПРС та СРСР, а також керівництво у всіх соціалістичних країнах. Мені вдалося знайти сподвижників у реалізації цих цілей».Що ж, "нову людину", за допомогою ленінського комсомолу, створити не вийшло. Але навіть ця поразка нічому не навчила ленінців. Колишній політрук 18-ї армії полковник Брежнєв теж недалеко втік від свого попередника. І не дивно, що інформаційно психологічну війну проти хіпі, комуністичні ідеологи вони програли. Програли через відсутність розуму та адекватності у вищого ешелону влади та їхніх псевдо-наукових консультантів. Тому розвал "огризку" СРСР - войовничої російської федерації вже не за горами. Це тільки питання часу, коли російська молодь підкосить тиранію з середини.До слова, ми показували, як виглядали українські хіпі у 70-80- роках.

Свобода переможе! Російський музичний гурт LUMEN, як і безліч інших російських рок-гуртів проти війни та окупації України. цілий ряд рок-гуртів у росії продовжує співати про свободу, права людини і закликати виступати молодь проти війни. Наприклад, ми вже писали про такі гурти як ДДТ, ICEPEAK, ШАРЫ та безліч інших субкультурних рок-гуртів, які відверто не підтримують путінську систему.Російський емо гурт Lumen проти війни з Україною. LUMEN були відомі серед субкультур вже довгі роки. Відома та улюблена багатьма уфімська формація Lumen випустила у червні свіжий подвійний альбом «Діссонанс». Тур на його підтримку стартував у липні. З нетерпінням чекаємо на масштабні та потужні презентації платівки в Санкт-Петербурзі, Москві та інших містах рф.До слова, раніше ми писали, яким руйнівним був рух Хіпі для СРСР. Рашисти досі пам'ятають і проклинають неформалів за розвал СРСР."Дисонанс" став десятим номерним альбомом гурту. Їхній попередній диск «Покажіть сонце» вийшов два роки тому, влітку 2020 року. Перший сингл із «Дисонансу» – пісня «Жди меня» – був опублікований наприкінці минулого року та активно ротується на профільних радіо. Другий сингл під назвою «Кохання» набирає обертів з весни 2022 року.Нову роботу групи викликано суперечливими відчуттями від сучасної дійсності. Де, з одного боку, явлено величезну кількість брехні, болю, тортур, несправедливості, жадібності, заздрості та жорстокості, які можуть і «заряджають» деяких людей на опір та незгоду. Щоб долати такі моменти, методом непростих спроб і помилок людство дійшло висновку, що краще домовлятися. Початок 21 століття став століттям домовленостей, оформлених різними (зокрема) міжнародними договорами. Хто, в такому разі, є людиною 21 століття? Людина домовленостей! Але якщо скасовуються договори та разом із ними право, як таке, те, що приходить їм на зміну? Хаос! Яскраво виражений, музично і поетично, наприклад, в опусі знаменитих King Crimson "21st Century Schizoid Man"."Я так люблю свою країну і так ненавиджу державу", -  текст із пісні Lumen.А з іншого, у світі, незважаючи на непрості глобальні події, все ще достатньо любові, співчуття, чесності, мужності та совісті, які виражені у всьому відомих заповідях «Не убий», «Не вкради», «Не чревоугодничай» і так далі. Але чи «працюють» сьогодні ці заповіді? Чому, незважаючи на технологічний прогрес, люди залишаються в якомусь розумінні неабиякими пристрастями, які були притаманні їм у глибокому минулому (і, напевно, тоді були необхідні для елементарного виживання)? Здається, що Lumen це небайдуже. Тому «Дисонанс» наповнений несхожими за змістом та настроєм піснями про зіткнення та переплетення питань, емоцій, думок та пристрастей у цивілізації, де стало архіскладно знайти гармонію!«Ми давно вирішили, що альбом буде двочастинним, – розповідає фронтмен Lumen Рустем (Тем) Булатов. – Полярні настрої та думки співзвучні шаленому віці, свідками якого ми є. Наприклад, ми бачимо, як на початку і продовженні «нульових» років 21 століття сусідять пліч-о-пліч пандемія та міжнародні фестивалі, локальні конфлікти та спільні зусилля з порятунку природи, немислиме багатство, виставлене напоказ, і помітна убогість, яку нічим не приховати. Ця двоїстість очевидних ознак сучасності одночасно викликає багато суперечливих почуттів. На наш погляд, розвиток людства супроводжується втратою гармонії. Виходить так, що досліджуваний нами диссонанс є зворотним боком прогресу і супутніх йому явищ.У дискографії Lumen вже була двочастинна робота "На частини". Але тоді, у 2012 році, музиканти розділили її на два релізи – електричний та акустичний, які вийшли у 2012 та 2013 роках. У «Дисонансі» пісні розставлені швидше за змістом. Усі 20 нових композицій будуть включені до одного релізу. Десять треків у першій частині та десять – у другій. Шанувальників порадують і несподівані фіти – з вокалісткою Alai Oli Ольгою Маркес та з Thomas Mraz. Для обкладинки альбому використано роботу фотохудожника Вікторії Іванової.Lumen продовжує тримати руку на енергетичному «пульсі» сучасності, не уникаючи питань і не ховаючи голову «в пісок», як страус. Музиканти явно ростуть творчо, не зупиняючись у своєму розвитку, борючись із «попсовою інфляцією», вигорянням та прагненням спочивати на лаврах. Впевнені, що буде фантастично!

Рашистська гомофобія продовжує свою криваву ходу до фашистського дна. Роскомнагляд заблокував сайт ЛГБТ-служіння "Nuntiare et Recreare" і загрожує блокуванням сайту "xGay". Роскомнагляд продовжує послідовно блокувати російські ЛГБТ-ресурси.Мета - зтерти всю інформацію про ЛГБТ, які не підтримують війну з Україною і виступають проти окупації. На підставі двох рішень Росмолоді РКН вирішив заблокувати сайт руху ЛГБТ-християн Nuntiare et Recreare. Цей рух був заснований у 2000 році та об'єднує віруючих ЛГБТ-спільноти. Вони публікували матеріали, присвячені християнству у ЛГБТ-спільноті, а також розповідали історії віруючих.На даний момент сайт вже заблокований для російських користувачів. На нього можна потрапити лише за допомогою VPN-сервісів.Інформація про внесення сайту ЛГБТ-християн до Реєстру забороненихКрім того, РКН також погрожує заблокувати і сайт новин xGay, якщо вони не видалять частину своїх матеріалів. На цей раз їм не сподобалися публікації про принади одностатевого анального сексу.Роскомнагляд вкотре видав припис про видалення матеріалів із сайту xGay.Ru, які «описують неповнолітнім нетрадиційні сексуальні відносини, нетрадиційні сексуальні установки, що спотворюють уявлення про соціальну рівноцінність традиційних та нетрадиційних сексуальних відносин», - написали редактори сайту.Новинний сайт xGay був заснований у 1997 році та публікує різні новини, пов'язані з ЛГБТ-спільнотою. На даний момент у реєстрі заборонених сайтів перебуває вже понад 1400 ЛГБТ-ресурсів.Раніше писали, що РКН планувала заблокувати музей ЛГБТ-історії. На жаль, але сайт проекту в результаті все ж таки заблокували. Він також недоступний для російських користувачів на сьогодні. Також ми розглядали питання камінг-ауту: робити чи ні?

Російський рок-гурт з Дальнього Сходу під назвою ШАРЫ, який мусив приїхати до року-туру в Україну виступив проти війни і покинув тюрьму народів. Рок знову сказав війні НІ!У своєму новому музичному кліпі музичний гурт передав росіянам, що з України рашисти повернуться тільки у цинковому гробі, а російська пропаганда - це смерть. Реакції московської метрополії не довелося чекати - у мережі почалося масове видалення інформації про гурт ШАРИ і також відміна концертів по всіх містах росії. Зараз соліст гурту, Вася Звьоздкін, знаходиться в Італії, як і мільйони росіян які виступили проти війни і отримали супротив корумпованої деградованої держави в обличчі путіна. Новий музичний кліп "Цинк" про розплату для рашистів за війну проти України та тупість росіян може стати останньою роботою у кар'єрі гурту ШАРЫ, принаймні, на території росії. Вони не боялися бути вільнимиНа відміну від фашистської росії, гурт ШАРЫ в Україні чекали безліч підлітків, оскільки вони відкрито виступають проти путінської системи. Раніше ми писали, що відомий гурт LUMEN оголосив новий тур росією з антидержавними піснями. 

Наближаємо розпад росії разом! Поки українці воюють із РФ, хтось усередині "в'язниці народів" працює над тим, щоб їм не було з ким воювати.Серед українців популярна думка, що наслідком цієї війни має стати зникнення з карти світу такої країни, як Росія. І серед самих росіян ця ідея також набирає популярності — вони розглядають це як шанс нарешті побудувати нормальну державу, а не бути приреченими на життя у «в'язниці народів» чи еміграцію з неї. На розпад РФ працює багато внутрішніх сил. Наприклад, Сибірське визвольний рух виступає за відокремлення від Сибіру та створення Федеративних Штатів Сибіру. GreenPost вдалося поспілкуватися із його керівником.— Чи вважаєте себе росіянами? Якщо ні, то ким і як ви до цього прийшли?— Мені було надто огидно перебувати в одному човні з тими, хто підтримує війну, навіть бути однією національністю з ними.Власне, так і вирішив стати сибіряком.— Що означає стати сибіряком?— Сибіряк — суп із росіян, білорусів, українців та корінних народів Сибіру.Швидше ідея, ніж факт, але суть полягає в тому, що сибіряки свого роду плоди та протистояння політично-історичної ситуації протягом уже століть так трьох, хоча безумовно про це мало відомо.Будь-який «російський» у Сибіру може стати честю цієї нації, якщо визнає, що не є однією кров'ю з тими самими імперцями-московитами.Викликано появу цієї ідеї-нації так і постійними посиланнями різних народів (у тому числі білорусів та українців) у Сибір, так і політичною незгодою з центром та його законами.- На які території ви претендуєте?— Весь західний Сибір та Забайкалля.В інших регіонах свої регіональні рухи, наприклад, в Саху та на Уралі, тому не плануємо на велике в плані території.Також сподіваємося на побудову Альянсу чи конфедерацію з майбутнім Вільним Далеким Сходом, заради виживання обох майбутніх держав.— Якою є частка українців у населенні нинішнього Сибіру і що ви запропонуєте їм у разі успіху своєї справи?— Я не можу назвати точні цифри, але дуже солідна частина через посилання цього народу на наші землі в минулому. Запропонувати ми можемо хіба що те саме, що й іншим: свободу від Москви і від її впливу, а також можливість повернутися на батьківщину.— Які корінні народи мешкають на вашій території? Як ви бачите їхнє майбутнє?— У Сибіру існує купа корінних народів, ті ж сибірські татари, буряти, тувинці, хакаси, і, звичайно, чалдони, які зробили величезний внесок у розвиток сибірської говірки, наскільки мені відомо.І це лише найменша частина корінних народів, але на жаль вони становлять небагато від населення через тотальну русифікацію всього і вся.У разі успіху ми сподіваємося на поширення та розвиток культур цих народів, в ідеальному світі — подібний суп створить унікальність сибірської нації, проте якщо хтось із народів не погоджується з подібним і хоче повної незалежності — ми лише підтримаємо. Крім того, у нашій системі передбачені механізми на цей випадок, щоб відділення пройшло максимально безкровно.— Частина російських опозиціонерів виступає за максимальну федералізацію РФ. Чи влаштує вас максимальна автономія, але у складі Росії? Наскільки широкою автономія має бути для цього?— У разі цього сценарію ми сподіваємося на повне самоврядування та незалежність від Москви. Автономія, безумовно, має бути максимальною, на інші обставини ми не погоджуватимемося.Наприклад, автономність у плані розподіл доходів, ресурсної бази та вирішення проблем з екологією без «Великого Брата».Також повне знищення русифікації корінних народів Сибіру.— Регіоналістів нерідко намагаються звинуватити у спробі уникнути відповідальності за «спецоперацію» — мовляв, ви просто намагаєтеся «відкосити» від виплати репарацій та міжнародної ізоляції. Як ви бачите таку ситуацію?— Будь-яка адекватна людина намагатиметься уникнути міжнародної ізоляції для свого народу, це нормальна реакція.Але варто зазначити, що у разі успіху ми здамо всіх виродків, що прийшли з війною в Україну, міжнародному суду, а на всіх, хто був згоден з війною, чекатимуть дуже довгі роки контрпропаганди.І, безумовно, доведеться платити репарації, хоча, звичайно, ми спробуємо скинути величезну частину на колишню метрополію.- Як ви оцінюєте перспективи свого руху? На чому ґрунтується ваша впевненість у тому, що ідея окремої держави може отримати підтримку у вашому регіоні? Чому ваші земляки мають піти за вами?— Для нас перспективи дуже дрібні насправді — навіть відродження сибірської говірки для нас уже перемога, але якщо вийде відокремити Сибір від росії, то це буде ідеальним.Підтримку ця ідея завжди отримувала тією чи іншою мірою, вона неймовірно сильна для цього завдання, на відміну від ідеї «російського світу».Ми пропонуємо землякам не лише свободу, а й економічний розвиток, відсутність нової залізної завіси і, що найголовніше, право самим вирішувати, що робити.— Які ваші рухи мають досягнення, про які вже можна говорити вголос?— Найперше — партизанська боротьба на залізничних коліях.Також хочемо повідомити, що хоч трохи, але підняли сибірську говірку з мертвих.На жаль, про найбільше досягнення ми не можемо сказати з однієї простої причини - це може підставити під удар велику кількість народу.Також ми розповідали про Воронезьку республіку: що це таке і чи потрібна вона Україні.Нагадуємо, російські рок-музиканти продовжують засуджувати війну і розповсюджувати антивоєнну музику. Джерело GreenPost

На росії не можуть спати спокійно через гей-пам'ятник в Одесі, який навіть не встановили. Телеканал «Росія» знову налякав глядачів персонажами з інтернету — гачімучі стали символом гейства та розпусти на території України. Але хто ці голі хлопці, які порушують російських депутатів та Соловйова?Спітнілі чоловіки, що шепочуть «Stick finger in my ass», змушують політичних експертів жадібно слухати кожне слово, а потім робити висновки про ситуацію в країні. Депутати та політологи змушені дивитися гей-порно, адже інакше вони не зрозуміють, що ж відбувається у Гейропі. І, звичайно, їм на очі трапляються гачімучі. Що ж таке гачімучі і чому старий жарт так розбурхує уми телеекспертів?Рашисти почали транслювати уривки з гей-фільмів на федеральних каналахГачімучі - з Японії на росіюGatimuti з японської перекладається як «накачаний здоровань» або, простіше, «качок». Мем з'явився в Японії приблизно 15 років тому завдяки відео Professional Pants-Wrestling та іншим порнофільмам, в яких чоловіки не тільки займалися сексом, а й боролися.Фільми з накаченими чоловіками стали набирати популярності серед тих, хто гей-порно не дивиться. Цілком шалені сюжети, смішні актори та купа характерних звуків стали основою для мемов. У Японії популярність гачімучі зростала в геометричній прогресії — з'явилися навіть окремі фестивалі. Як хедлайнери на них запрошували зірок гей-порно. Враховуючи те, що багато гачів-фільмів було знято наприкінці 90-х і на початку нульових, слава наздогнала героїв пізно.російські гомофоби серйозно зреагували на жарт українцівБіллі Харрінгтон (відео) один із найпопулярніших акторів, згодом змінив професію та став будівельником. 2018 року він розбився в автоаварії, але його досі сприймають як головного героя роликів.З'явилися і гачі-ремікси — коли звуки порно додають у пісню. Виходить абсурдно, людям подобається. Пізніше це дійде до росії, а репер Нурмінський набуде додаткової популярності через те, що ремікси на його треки звучать надто добре.Практично будь-який трек, відомий у Росії, отримує гачі версію (#right_version). Несхожі одна на одну пісні «Ми таджики» («ми носії Fat cock»), «Володимир Путін молодець» («курс взяла на suck some dick») та «Зачини за мною двері, я йду» («Вони кажуть їм не можна fisting ass») у зміненому вигляді набувають нової популярності. Є навіть гачімікс на новорічне звернення до Путіна.Актор Ван Даркхолм досі популярний, причому сам він визнає серед глядачів його трансляцій на Twitch особливо багато росіян. Актор враховує це, тому приватно танцює у поліцейському кашкеті російського зразка під пісні Олега Газманова.У РФ дуже багато людей люблять гачімучі, причому навряд чи серед них багато геїв. Можна було б сказати, що в Росії взагалі не може бути гомофобії, якщо так багато людей жартують про rip the skin. Проте є й зовсім інший погляд на жарт.Страх для «натурала»Гачімучі перетворилися на перевірку на ставлення людини до своєї маскулінності. У середині десятих глядачі Twitch регулярно замовляли стрімерам гачі-мікси. Якщо людина болісно реагувала на фрази на кшталт "come on college boy" або "you ripped my fucking pants", то її починали закидати подібним контентом набагато старанніше.Те саме відбувається і з російським глядачем телевізора. Він має з ненавистю дивитися на іронічне гей-порно, більше того — сприймати його як страшне прокляття, яке може накрити Росію. Навіть припустити, що це може бути смішним, телеглядач не може.Гачі в РФ - провокація, а не жартДля російського суспільства, що поважає маскулінність, гачімучі стали страшною загрозою. Тюремні поняття не допускають і натяку на гомосексуальність, але фанати гачі (зазвичай гетеросексуали) із задоволенням одягаються як герої порнофільмів.У червні 10-класники з Єкатеринбурга станцювали на останньому дзвінку в образі героїв фільму. Завуч ліцею втратила роботу.«Учні ліцею № 12 Єкатеринбурга закрили навчальний рік розпусним ЛГБТ-танцем на очах у всіх ліцеїстів. Після цього "танцюристів" нагородили за сміливість. Це не школа в Содомі, це Єкатеринбург», - прокоментував танець експерт із гомосексуальності Соловйов.Гомофобія в росії досягла рівня, коли навіть гумор, який має згадку про гомосексуальність, вважається забороненим. Навіть застарілі жарти за 300 (не плутати з трьома hundred bucks♂️) йдуть у минуле. Як сказав би герой "Апокаліпсис сьогодні" полковник Курц "вони жартують про ядерну війну, але бояться голого чоловіка".Депутат, який розповідав про згвалтування черепах, дивиться на спітніле тіло порноактора в прайм-тайм державного каналу. Люди, які називають себе «політичні експерти», дивляться на качків, що борються, а потім роблять висновки про ситуацію в сусідній країні. Абсурд, але вже звичний.Україна та гачіІдея про перейменування якоїсь площі на честь Біллі Харрінгтона – не нова іронічна ініціатива. 2021 року пропонувалося перейменувати площу Маяковського у Запоріжжі — у місті вже були сквер та алея Маяковського.Пізніше з'явилася ідея про пам'ятник Біллі Харрінгтон замість пам'ятника Катерині II,— саме ця ініціатива останніми днями з'являється на телеканалі «Росія». Навряд чи українці всерйоз готові навіть обговорювати щось подібне, але це не бентежить експертів. Їм дали привід потикати пальцем на екран і покричати. А ще показали Біллі.Само собою, російські депутати та політичні експерти з телеканалу «Росія» просто не могли пройти повз такі кадри. Поки школярі по-доброму сміються від безглуздих роликів, дорослі чоловіки в костюмах зображують зразкових гетеросексуалів. Адже справжній гетеросексуал повинен розлютитися, побачивши сцену боротьби голих чоловіків (дивно, що вони ж дивляться на якийсь UFC і вільну боротьбу як на типово чоловічі заняття).Можливо, колись росіяни перестануть боятися бодай дивитися на геїв. Тоді в одному з міст Росії пам'ятник Леніну сховають подалі, а на центральній площі засяє Dungeon Master Біллі. І настане нескінченне Wee-Wee.Нагадуємо, українці вирішили потролити росію і створили петицію щодо знесення їх Катерини в Одесі й заміною на скульптуру гей-актора. 

Гомофобний фашизм на Московії. Михайло Шац розповів, що вперше відвідав гей-парад в Ізраїлі разом із своєю дочкою. І йому сподобалося! Відомий телеведучий та стендапер Михайло Шац дав інтерв'ю ютуб-каналу «RISODROM».Там він обговорив війну в Україні (Михайло відкрито виступає проти війни, але після 24 лютого був змушений залишити Росію), розповів про вільні відносини, а також згадав, що вперше відвідав гей-парад в Ізраїлі! До того ж пішов він туди не один, а разом зі своєю дочкою. І їм все дуже сподобалось.росія за крок від констаборів для ЛГБТ-людей через підтримку України і засудження російської агресії«Гей-парад — це перший дозволений захід, на якому я був за десять років. І одразу гей-парад! Тому в цьому сенсі це досить кумедно. Я подивився на це і мені сподобалося: веселі та вбрані люди з якоюсь абсолютно неагресивною поведінкою (…) Доньці [теж] страшенно сподобалося!», — розповів Шац.Як розповів Михайло, він виставив купу фотографій із параду собі в Інстаграм (у сторіс), щоб подивитися на реакцію людей. І здебільшого всім сподобалося. Лише кілька людей обурилися цими фотографіями та заявили з докором, що їм шкода, що на параді немає дітей Шаца. Але тут вони, звичайно, помилилися!«Я зробив купу фотографією, розмістили у сторіс. Мені було цікаво подивитись на реакцію людей. Загалом усім сподобалося. Ну, написала пара ревнителів скріп на «ти» і з великою кількістю граматичних та орфографічних помилок. [Заявили] – шкода, твоїх дітей там немає. А я був із донькою якраз таки!»ЛГБТ-активісти на росії залишилось чи не єдиною групою, яка відверто виступає проти уряду та війни проти України. Варто зазначити, що Михайло послідовно виступає на підтримку ЛГБТ-людей і публічно виступав проти законопроекту про пропаганду. Так, наприклад, у березні 2013 року Михайло Шац записав для проекту «Проти гомофобії» відеозвернення на підтримку ЛГБТ-спільноти.Нагадуємо, на росії намагались придушити і засудити родину лесбійок, які активно виступали проти російської агресії в Україні та путіна. Лесбі-родині з донькою довелося тікати з Московії через те, що їх переслідувала поліція. 

Все через те, що хлопчик поліз у їх вікно дивитись, що відбувається у чужій квартирі. На двох хлопців геїв на гомофобній росії можуть порушити кримінальну справу за статтею «Заподіяння насильницьких дій сексуального характеру стосовно дітей, які не досягли 14 років».День починався добре, хлопчики 12 та 13 років каталися вулицею на самокатах. Потім, за їхніми словами, цікаві діти побачили у вікні найближчого будинку двох хлопців, які займалися чимось на підвіконні своєї квартири. Дітей це здивувало або навіть налякало, тому вони поспішили розповісти про те, що сталося, їхній мамі. Жінка сильно обурилася і звернулася до поліції, розповівши в протоколі всі подробиці ситуації, що склалася.За заявою до хлопців виїхало вбрання поліції. 21-річного Тимура та 22-річного Данила затримали та порушили на них справу за статтею «Насильницькі дії сексуального характеру». За цією статтею хлопцям може загрожувати від 12 до 20 років позбавлення волі.Наразі хлопці перебувають в ізоляторі, попередньо їх затримали терміном на 2 місяці. Не дають спілкуватися з рідними та зв'язуватися з кимось у соцмережах. Від них все ж таки вдалося отримати інформацію про те, що хлопці не є геями. У будинку прорвало трубу і вони намагалися полагодити її, роздягнувшись, щоб не забруднити одяг. Квартиру за даними сусідів хлопець винаймав один, другий з'являвся в ній вкрай рідко. Мати одного з хлопців повідомила, що її син не може бути геєм, бо має дівчину.Жінка, яка подала заяви, не чекала таких наслідків і повідомила, що не хоче завдавати хлопцям стільки шкоди, лише хоче, щоб їх трохи покарали та провели бесіду. Тільки так і не ясно, що насправді бачили її діти і наскільки коректно змогли передати свої враження. Хлопці нібито надто голосно поводилися, обливали один одного водою і займалися чимось схожим на секс на підвіконні другого поверху. Почувши цю історію від дітей, жінка вирішила, що вони зіткнулися з «якимись збоченцями», і одразу викликала поліцію.Проте вже на очній ставці, після затримання, обидва обвинувачені здалися обуреним батькам «дуже адекватними та добрими». Зараз вони не бажають молодим людям нічого поганого, і ніхто не сподівався, що все так закрутиться. Тим більше, що відвертого сексу ніхто не бачив. Мати хлопчика вважає ситуацію складною і поки що тільки думає, як можна її пом'якшити.Сподіваємося, що здоровий глузд переможе і заява буде відкликана. А горе батькам, які так емоційно поводяться у подібних ситуаціях, проведуть адекватну розмову через наслідки їхніх дій.Нагадуємо, що уряд росії переслідує ЛГБТ-людей через активну підтримку України та засудження дій путіна. 

Український Генштаб повідомив, що в рф від початку оголошення «часткової могілізації» призвали вже 100 тисяч осіб. «На поРосії після оголошення часткової мобілізації активно триває призов військовозобов’язаних . На теперішній час уже призвано понад 100 тисяч із оголошених 300 тисяч осіб. Ми розуміємо, що оголошена цифра в 300 тисяч – не кінцева. Найбільш імовірно, що чисельність відмобілізованих буде значно більша», — повідомив заступник начальника головного оперативного управління Генштабу ЗСУ Олексій Громов. Від зазначив, що мобілізація в рф розпочалася не 21 вересня, а набагато раніше. Нагадуємо, кацапи зробили підступний ракетний удар по Дніпрі від власної безпомічності - постраждали цивільні. 

росія переживає військову невдачу в Лимані. Тому кремль в агонії використовує останній "козир" пропаганди,наголошуючи,що веде  війну проти "колективного Заходу". У політичному шоу "Новини тижня "на першому каналі про втечу орків з Лиману навіть не згадували. Солдати,яких опитували в ефірі, стверджували, що воюють з військами НАТО.  Можливо,у такий спосіб рашисти намагаються виправдати свої поразки. Схоже, що у такий спосіб пропагандисти нанмагають переконати росіян і насадити наратив вини "колективного Заходу" в усіх бідах росіян. Навіть ті громадяни,котрі тікають від мобілізації,прийняли цей наратив. Сподіваюся,що ніхто не захоче приймати таких "біженців".   "Ця безупинна кампанія з поширення повідомлень, можливо, працює принаймні нині. Багато росіян відчувають загрозу з боку Заходу", - повідомляє Олександр Баунов, - старший науковий співробітник Фонду Карнегі. "Є гнів, є страх, є ідея сховатися та втекти, але це не обов'язково проти Путіна", - сказав він у телефонному інтерв'ю. "Частина гніву, навіть серед тих, хто уникає мобілізації, спрямована проти Заходу чи українців". Нагадаємо, що раніше ми повідомляли про звільнення Лиману.  

Нижня палата російського парламенту  визнала "договори" про приєдання чотирьох анексованих областей України. Жоден депутат не проголосував проти та не утримався. У кремлі не визначилися щодо меж приєднаних територій.  Рот путіна, пєсков, заявив про входження до рф Луганської та Донецької областей. Щодо Херсонської та Запорізької області планують радитися з місцевим населенням. У перекладі на людську означає "плануємо привести ряжених клоунів на псевдореферендуми".  Між іншим: у Дніпрі пройде благодійна закрита вечірка 18+ (гроші підуть на ЗСУ). Такі дії росії підтверджують наміри анексії територій України. За процедурою ці "договори" має розглянути верхня палата парламенту -рада  федерацій, а потім погодити путін. Окупанти не контролюють жоден із анексованих регіонів повністю.  У Донецькій, Луганській, Запорізькій та Херсонській області тривають важкі бої. 

Гомофобія - це рашизм. Шахрай залишається шахраєм завжди, — проводячи фіктивні «референдуми» або розмірковуючи про одностатевих батьків. Бути шахраєм — це не просто його природа, а єдиний спосіб залишитися при владі. Судячи з програмної промови путіна в кремлі, підписання документа про приєднання анексованих українських земель, гомофобія залишається важливою ідеологічною частиною всієї антизахідної позиції режиму в критичний момент «вирішального протистояння» зі Вільним світом.  Тому майже не залишається сумнівів, що закон про повну заборону «гей-пропаганди» на росії (розгляд якого перенесено на жовтень) буде прийнятий у рамках просування та закріплення анти-західної ідеології (важливої ​​«скріпи» в умовах так званої «війни з НАТО»)). Між іншим: Мальта відмінила заборону здавати донорську кров геям.  З розвитком військової катастрофи та хаотичної мобілізації на росії наголос на антизахідному промиванні мозку (точніше кажучи, на найархаїчніші та ірраціональні страхи) тільки наростатиме, бо всі раціональні аргументи на користь війни відкинули копита і перестали працювати. Залишилися лише фобійні важелі тиску. (Програш у війні з «агресивним блоком НАТО» означає «гей-парад на червоній площі»). Не випадково головний фахівець із темних страхів патріарх Гундяєв розповів нещодавно «гарматному м'ясу», що в Україні «російський світ» воює проти гей-парадів). Інакше кажучи, агресивний гомофобний наратив стає важливою підпорою режиму в умовах програної (фактично) війни та ідеологічної імпотенції путінізму. Але щоби фобії працювали, треба мати специфічні, «глибинні» «народні» мізки. Звичайна людина, зіткнувшись із міфологією, вийде в інтернет та отримає потрібну інформацію. Скільки можна трясти цими «батьками», як пугалом? І це вимовляє людина, через кому говорить про «співчуття» і «людинолюбство». Важливо: нові опитування показали, що українці почали ставитись добре до ЛГБТ. Ось його слова: «Хіба ми хочемо, щоб у нас у росії був Батько №1, Батько №2? Щоб дітям у початкових класах втовкмачували, що окрім жінки та чоловіка ще нібито існують якісь гендери? Для нас це неприйнятно».  Навіщо потрібні горезвісні «батьки»? Зрозуміло, вони потрібні в анкетах, які заповнюють мами та тата (у тому числі й одностатеві батьки), віддаючи дитину до школи чи дитячого садка. Щоб не ставити двох тат чи мам у безглузде становище (оскільки в нормальній країні тисячі одностатевих сімей), в анкеті є дві графи: «батько №1» та «№2». Ось і вся «проблема» (нібито) заборони «мами» та «тата». Навіщо введені ці новації? Та ось заради тієї самої «людинолюбства», до якої формально закликає вбивця та шахрай. На Заході звикли поважати сімейні цінності та не ставити тисячі батьків перед дурним вибором — до графи «мами» чи «тата» вони мають себе вписати. До слова, українські солдатки на фронті воюють на рівні з чоловіками - б'ють москалів без жалю.  Із гендером та сама історія. путін, мабуть, не в курсі, що в росії не заборонено ґендерний перехід, що проблема ґендерної корекції (точніше, ґендерної дисфорії) стосується тисяч людей. І що нашим школярам не завадило б жити в реальному світі, де вони мають вчитися поважати інших людей, з якими вони зіштовхуватимуться з дитинства. Їм повинні розповідати, що окрім улюбленої російської забави — цькування та буллінгу, є ще й розуміння, гуманність та людинолюбство. Що людям з їхніми проблемами треба допомагати, а не цькувати їх улюбленою шаленою «більшістю»… У росії, де рівень підліткових самогубств (зокрема через цькування ЛГБТ-підлітків) давно побив усі європейські рекорди, проблема людинолюбства та допомоги вразливим групам – це питання національного виживання. Але вбивці і шахраю, який веде війну заради утримання особистої влади, давно начхати на «людинолюбство». Його шанс утриматися при владі полягає лише у розкручуванні ненависті до нормального людського життя. Чи довго він простягне на цьому «бензині» і кудись завезе країну — давно зрозуміло. В той самий час, на фронті в Україні на захист українців пішли тисячі ЛГБТ-військових. 

Все частіше з'являються повідомлення про розкол у Кремлі. Це підриває імітацію стабільності путінського режиму. "Розвідка США отримала інформацію про те, що член найближчого оточення російського президента критикував військове та політичге керівництво за невдачі на фронті та  мобілізацію", - повідомляє The Washigton post. Пєсков зазначив, що ведуться дебати стосовно мобілізації. Протистояння путіну він заперечив. Чутки про розкол коаліції путіна поширюються у колах російських ліберальних блогерів. Припускається, що з одного боку  кадиров та пригожин,які лобіюють війну будь-якою ціною. З іншого -група урядовців,які прагнуть переговорів із Заходом. Вони ще сподіваються на послаблення санкцій та прагнуть зберегти свої активи.  Нагадуємо, що днями СБУ викрили чергового колаборанта, який працював на рашистів.   

На одному з мордорських видань вийшла стаття про те, як росіянки здають колишніх чоловіків воєнкомам. Таким чином вони хочуть вирішити фінансове питання. Як бачимо, інфантильні самки, які наплодили орченят від непутящих чоловіків, хочуть нажитися та смерті українських дітей. Вєлікая руская культура з усіма толстимі і достаєвськими виховала покоління, яке прагне збагатитися за рахунок пособництва геноциду. Я згадала розповідь у мемуарах Габі Кьопф "Чому я народилася дівчинкою". Авторка описала, як старші німецькі жінки віддавали дівчаток підлітків радянським солдатам .  У такий спосіб вони  рятувалися від згвалтувань та побоїв.   Сучасні росіянки дуже нагадують німкень часів Другої світової.  Тільки у тогочасному німецькому суспільстві ліберали засуджували війну та людожерські ініціативи.  На росії лібералки белла рапопорт та альона попова схвалюють ініціативи пересічних російських жінок.

Вже 9 місяць в Україні триває повномасштабна війна. Не дивлячись на це, знаходяться особи, які готові працювати на фсб рф – передавати координати ЗСУ та робити спроби завербувати чиновників.  Колаборантів судять суворо.  За державну зраду під час воєнного стану можна отримати максимальне покарання –довічне ув’язнення . Втім, це не зупиняє деяких громадян.  Таким є мешканець Черкас, Владислав. Все почалося з повідомлення в чат Вайберу : «Добрий дєнь ,Владіслав. Віжу ви нє в васторгє от политикі властєй України. Нужна ваша помошь». Так чоловік погодився на співпрацю і оримував гонорари від куратора фсбшника.  За свою роботу він отримав 8 тисяч гривень.   Колаборанта спіймали під час виконання завдання – зйомки військової частини. У результаті його засудили на 10 років позбавлення волі .Це історія  одного зрадника. Вони зазвичай поділяються на ідейних прихильників рускава міра та бажаючих заробити. Одних вербують через соцмережі, інших –під час поїздок на росію . Загалом українські слідчі зареєстрували 1847 кримінальних справ  про державну зраду.  У Єдиному реєстрі судових рішень приблизно 300 вироків.   

В умовах великої війни з Україною росія намагається отримати перемогу не лише на полі бою, продовжуючи руйнувати українські міста й села, а й на інформаційному фронті. Щоб досягнути своїх політичних цілей і перетягувати суспільство на свій бік, російські пропагандисти не гребують використовувати різні методи впливу й дезінформаційні прийоми. Зокрема, російська пропагандистська машина використовує ЛГБТ-дезінформацію, щоб дискредитувати своїх «ворогів» — ЄС, НАТО й українську армію. Як це працює і чи вдається це росії? MediaSapiens пояснює, чи існує гомофобія в українській армії; що таке ЛГБТ-дезінформація; як і для чого її використовує російська пропаганда; як це впливає на ставлення до української армії. Що? ЛГБТ-деза? Як показало дослідження «Детектора медіа», російська пропаганда систематично використовує так звану ЛГБТ-дезінформацію. Тобто ту, в основі якої лежить гомофобія — неприязне ставлення до ЛГБТ-людей (лесбійок, геїв, бісексуалів, трансгендерних людей). Наприклад, пропаганда називає всіх українських військових геями або ж під***сами, щоби принизити та дискредитувати. Або знецінює в такий спосіб військових НАТО, стверджуючи, що це «Альянс ЛГБТ», не здатний протистояти серйозній і сильній російській армії. Загалом ЛГБТ-дезінформація — це підтверджена неправдива або оманлива інформація, яка маніпулює питаннями сексуальної орієнтації людей та створена й поширена з метою отримати економічну вигоду чи навмисно ввести людей в оману. За даними звіту Європарламенту «Дезінформаційні кампанії про ЛГБТІ+ людей у ЄС та зовнішній вплив», дезінформація, що стосується проблем ЛГБТІК+, поширюється, щоби поляризувати суспільство, маніпулювати правами ЛГБТ-людей, що у свою чергу може розпалювати ненависть до ЛГБТ-людей та провокувати злочини на цьому ґрунті. Зокрема, ЛГБТ-дезінформація часто містить елемент мови ворожнечі. Така дезінформація працює через високий рівень гомофобії, зокрема в російському суспільстві. У Росії гомофобія, або ж так звана боротьба із ЛГБТ-пропагандою є частиною національної політики. За даними Аналітичного центру Юрія Левади, станом на жовтень 2021 року 28% росіянок вважають, що мають право на одностатеві стосунки, 66% — переконані, що не мають; серед чоловіків ці показники — 28 і 73 відсотки. Попри це, 27 жовтня 2022 року депутати Держдуми ухвалили закон про повну заборону «пропаганди нетрадиційних сексуальних стосунків» у росії. Його підтримали всі 400 присутніх на засіданні депутатів. На думку співавторки законопроєкту Ніни Останіної, російські депутати, приймаючи подібні закони, відповідають на розв’язану проти росії ідеологічну війну. Забороняти «пропаганду ЛГБТ» — не новий для росії крок. Закон про це існує ще з 2013 року, однак нові поправки забороняють «пропаганду нетрадиційних сексуальних відносин» тепер уже серед повнолітніх громадян росії, а не лише серед дітей. Гомофобні висловлювання час від часу з’являються і в промовах російського президента та інших високопосадовців. А нащо ця дезінформації росії? У звіті Європарламенту пояснюється, що росія використовує ЛГБТ-дезінформацію, щоби послабити авторитет та значущість ЄС і НАТО. Проросійські користувачі соцмереж у різні способи намагаються дискредитувати європейські держави та міжнародні організації, користуючись високим рівнем гомофобії в російському суспільстві. Однак у такий спосіб Росія намагається дискредитувати й українську армію, час від часу закидуючи в інфопростір тезу, що в Україні створюють окремі гей-дивізії. Тобто для російської пропагандистської машини гомофобія, яка є в суспільстві, стає у пригоді: така дезінформація принижує представників і представниць ЛГБТ-спільноти; знецінює їхню роль у суспільстві; розглядає таких людей, базуючись виключно на ознаці сексуальної орієнтації; така людина нібито слабка, меншовартісна. Для типового пропагандиста чи пропагандистки гей — непрофесійна людина, яка нічого не вміє: ні керувати, ні воювати. Тому нерідко, прагнучи дискредитувати якусь людину — посадовця чи військового, пропагандисти називають його геєм. На думку пропаганди, якщо в українській армії є геї та лесбійки, вона стає слабкою й не здатна чинити опору російській. Як показує практика, це не так. Загалом ЛГБТ-дезінформація не працювала б, якби рівень гомофобії в російському та українському суспільствах був нижчий і якби люди терпиміше ставилися до інакшості. Яка ситуація з гомофобією в українській армії? Вона там є? В українській армії ЛГБТ-люди й справді служать. Під час прийому на службу в українську армію людей не запитують про їхню сексуальну орієнтацію, адже вона ніяк не впливає на здатність нести службу. Та й звертання уваги на цю ознаку, навпаки, було б дискримінацією. Представник ЛГБТ-спільноти, український військовий Еліас Фостер служить із 2019 року. Розповідає, що в армії почувається комфортно. «Всі радянські стереотипи про армію взагалі не мають нічого спільного із сучасною реальністю. Сьогодні в армії немає ні “дідовщини”, нічого такого. Проте довелося стикнутися із гомофобією. Це сталося після того, як мої пости побачили побратими», — розповідає Еліас. Він каже, що все, на щастя, обійшлося балачками, а з переслідуванням через сексуальну орієнтацію чи чимось подібним він не стикався. «Хоча мені зробили аутинг, бо камінгауту я не робив. Але я був готовий до цього, — пояснює Еліас. — Побратими сприйняли інформацію про мою орієнтацію по-різному, хтось прийняв і продовжив спілкуватися зі мною, хтось почав жартувати і намагався принизити. Керівники здивувалися, але якихось негативних реакцій з їхнього боку не було».  

У Швеції вбили чеченського правозахисника та критика кадирова, Тумсо Абдурахманова. Інформацію поширює "Радіо Свобода". На сайті опозиційного чеченського руху "Адат" підтвердили, що чутки про смерть Тумсо виявилися правдою.  Активісти повідомляють про ведення власного розслідування.  Правоохоронні органи Швеції відмовляються від публічних коментарів. Брат Тумсо, Муххамад Абдурахманов перестав виходити на зв'язок. Припускають, що його переховують спецслужби. У 2021 році на братів Абдурахманових вже скоювали замах у їх квартирі в Стокгольмі.  Турсо  вдалося відбити напад. Це виявилися громадяни росії . Їх затримали засудили до 10 років ув'язнення .  Замовника не знайшли. Всі сліди ведуть у кадирівську Чечню.